Землекористування, госп. використання землі, що знаходиться в особистій чи суспільній (держ., юридичних осіб тощо) власності. В трудових госп-вах З. покривається із землеволодінням. Часто З. стосується не власної землі, а такої, що перебуває в посіданні ін. власників (землевласників, держави, громади, церкви, приватно-правних установ чи спілок). Тоді право на З. випливає із закону, місц. звичаю або договору (див. Оренда). Про стан З. на Україні див. Земельний устрій, Земельні реформи. Земельне законодавство, Земельна громада. Селянство, Колективізація.

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]