Згрубілі форми, іменники та прикметники, творені згрубілими суфіксами (-ище, -исько, -ака, -ага, -ука, -уга, -ула, -ура, -ило; -езний, -енний), завжди наголошеними, що висловлюють поняття предмета особливої величини, незвичайного розміру (хатище, носюра, шаблюка; здоровезний, товстенний), почуття нехоті супроти називаного предмета. Таку функцію можуть виконувати й здрібнілі суфікси, вжиті в іронічному значенні (хлопиця � хлопище).

[Стаття у: Енциклопедія Українознавства, т. 2]