Кахівський гідровузол, найнижче положений з гідровузлів дніпрового каскаду (див. Дніпро) на віддалі 12 км на півд.-зах. від м. Кахівки, друга велика гідроелектростанція (ГЕС) на Дніпрі з номінальною потужністю 312 000 квт (6 агрегатів, потужність кожного � 52 000 квт). Включена в систему Дніпроенерґо, К. ГЕС продукує в сер. 1400 млн квт год. на рік і постачає електроенергію для пром-сти і сіль. госп-ва низового Подніпров�я, Донбасу і Півн. Криму, м. Херсону, помпувальних станцій тощо. Будову К. г. розпочато 1950 р., в 1955 р. відкрито плавбу через шлюзу, перекрито річище Дніпра й урухомлено 2 аґреґати, в 1956 � останні 4. К. г. обіймає такі бетонні споруди: будинок ГЕС, водозливну греблю, судноплавну шлюзу, поч. Краснознам�янського зрошувального канала; крім того, земляні греблі й дамби, хвилелом з портом, водоймище. Гребля К. г. (довж. 435 м) складена з 28 водозливних отворів по 12 м довж., розділених проміжними биками. По греблі перетинають Дніпро зал. і автомобільний шляхи. Вона підносить рівень води в Дніпрі на 16 м, затримує весняні води, реґулює для забезпечення енерґетики й водного транспорту стік Дніпра. До судноплавних споруд належать: аванпорт, оточений залізобетонною причальною стіною (1 км довж.) і земляною дамбою � хвилеломом, однокамерна шлюза з металевими воротами і низовий підхід до шлюзи, відгороджений від ріки земляною дамбою. До земляних споруд входять: греблі � руслова (довж. 1,2 км, найбільша висота 30 м), заплавна (довж. 0,4 км, найбільша висота 17,5 м), між шлюзою і ГЕС (найбільша висота 21 м) і на надзаплавній терасі (довж. 1,3 км, найбільша висота 12 м); дамба-хвилелом (довж. 1,1 км) і дамба низового підходу до шлюзи (довж. 1,4 км, найбільша висота 20,2 м). У аванпорті знаходиться забудова Краснознам�ямського канала, що постачає воду для зрошення земель Херсонської обл., а в майбутньому і Криму. Водоймище (Кахівське море) покриває площу в 2155 км² (об�єм бл. 19 млрд м³), його довж. по фарватеру � 230 км, найбільша ширина � до 25 км). Побіч К. г. збудовано м. Нову Кахівку. Всі проектні й дослідні роботи були виконані Укр. відділом Всесоюзного Ін-ту Гідроенергопроекту під керівництвом С. Андріянова (керівник Дніпробуду) при співробітництві Г. Левицького, В. Левушкіна, П. Непорожнього, Ф. Лухтанова, М. Чернявського й ін.