Кагал, жид. самоуправна громада і, зокрема, її управління; обсяг його діяльности був різний залежно від країни і часу. К. виникли на укр. землях, які входили до складу Польщі і В. Князівства Лит., в 16 в. і були підставою широкої автономії, що її мали жиди. Влада К. над жид. громадою була майже повна: К. нормував і контролював екон., рел., осв., ритуальне і навіть особисте життя чл. громади і виконував над ними судочинство на підставі жид. права; К. міг відлучати жидів від синагоги (�херем�), що ставило їх поза законом. З другого боку, К. за принципом кругової поруки збирав для держави податок від жидів. Управління К. складалося здебільша з сімох осіб: старшин (рабин, судді, писар і �школьник�), які одержували від громади платню, і почесних членів. Чл. К. вибирала громада: спочатку кожний мав право голосу, згодом тільки багаті та впливові, К. відбували свої щорічні т. зв. �ваади�, які були верховною владою жидів та їх представництвом перед державою.