Капіталовкладення, грошові засоби, що скеровуються на капітальне будів.ництво, себто на будову заводів, електростанцій, залізниць, портів, каналів, складів, елеваторів, а також житлових будинків, лічниць, шкіл та ін. об�єктів як продукційного, так і непродукційного призначення; до К. належать також і видатки на с.-г. машини, на рухоме транспортне обладнання, на технологічне, енерґетичне і т. п. устаткування, нарешті вартість робіт по монтажу устаткування, геолого-розвідувальних, свердлувальних, дослідно-пром. робіт.

В дорев. Україні більшість К. роблено за рахунок приватних осіб або т-в, підприємців, купців, фінансистів. Держава в К. брала незначну участь, будуючи залізниці (частково), школи, об�єкти держ. призначення. На сов. Україні К. стали держ. чинністю. Починаючи з четвертого кварталу 1928 р., К. складають гол. частину п�ятирічних плянів розвитку нар. госп-ва. Перев. частина К. йшла, згідно з заг. напрямом екон. політики сов. влади, на розвиток важкої пром-сти. Джерело К. � це насамперед податок з обігу, що його платило населення в ціні продуктів споживання, а також ін. податки (роля їх за останній час значно зменшилася), держ; позики (до 1957 р.) та обов�язкові поставки державі с.-г. населенням продуктів в цінах, що далеко не покривали їх безпосередніх коштів. Частина К. йшла і за рахунок власних засобів підприємств.

Фінансування К. відбувається через мережу банків для довготермінових кредитових операцій (Банки). За сов. даними, обсяг К. по нар. госп-ву УССР в млрд карб. в цінах на 1 липня 1955 р. становить (в дужках % укр. К. до К. по всьому СССР): 1918�28�3,0 (19,1%), перша п�ятирічка (четвертий квартал 1928�32) 11,4 (18,5%), друга п�ятирічка (1933�37) 23,5 (16,6:), 3 1/2 рр. третьої п�ятирічки 20,0 (14,4%), роки війни (1914�45) 16,7 (12,4%), четверта п�ятирічка (1946�50) 62,8 (19,2%), п�ята п�ятирічка (1951�55) 99,5 (15,9%). Даних про К. на шосту п�ятирічку, яка тривала всього три роки й була замінена на семирічку (1959�65), нема; відомо лише, що на Україну припадало приблизно 1/7 К. по всьому СССР, які були передбачені в сумі 990 млрд карб. За семирічним пляном передбачено такий обсяг К. для УССР (в млрд карб.): на будівництво об�єктів виробничого призначення 165,5, на житлове і комунальне будівництво 46,8, на будівництво об�єктів освіти, культури й охорони здоров�я 9,7; разом 222 млрд карб., що становить лише 11,3% К. усього СССР, а в стосунку до розподілених поміж республіками К. 14% (питома вага УССР по кількості населення 20%). По окремих галузях нар. госп-ва УССР К. на семирічку розподіляються так (а млрд карб.): чорна металюргія 30,1, нафтова і газова пром-сть 11,9, вугільна пром-сть 31,0, електростанції й електромережа 10,9, машинобудування 13,1, ліс., паперова й деревообробна пром-сть 1,7, пром-сть будів. матеріялів і будів. індустрія 12,0, легка пром-сть 3,6, харч. пром-сть 10,5, транспорт і зв�язок 5,4. В сіль. госп-во держава має вкласти 15,5 млрд карб., а з власних коштів колгоспної системи має бути вкладено ще 64 млрд карб.