Картографія. Карти України до пол. 18 в. Найдавнішою картою, що стосується частини теперішньої укр. території, є карта побережжя Чорного м. (від Варни до Керчі) з грец. написами, збережена на щиті рим. вояка, знайденому в Дура Европос над Ефратом; ця мапа є взагалі найдавнішою картографічною пам�яткою античної доби в усій світовій картографії. За середньовіччя Україна була репрезентована на таких рукописних картах світу, як Tabula Rogeriana араб. географа Ель Ідрізі (1100�66), есп. монаха Беатуса з 776 р., що збереглася в рукописі з пол. 11 в., т. зв. Ербсторська карта світу з 13 в., Герфордська карта світу з 1280 р., та на ін. середньовічних картах, зокрема на т. зв. портулянах (Чорне м. з його побережжями). Перші карти усієї укр. території були роблені переписувачами �Географії� Клавдія Птолемея (87�150), почавши з 13 в. Вони були надруковані вперше як Восьма карта Европи (Евр. Сарматія) і Друга карта Азії (Азійська Сарматія) в ульмських вид. �Географії� Птолемея з 1482 і 1486 р. і входили потім до всіх 57 вид. цієї �Географії� до 1730 р. включно. По черзі укр. територія була представлена на відомій (приписуваній рим. космографові 4 в. по Хр. Касторіюсові) Tabula itineraria або Tabula Peutingeriana, яка зберігалася в бібліотеці авґсбурзького гуманіста Конрада Певтінґера (1508�47).

Першими модерними картами Сх. Европи, в тому ч. й України, були незбережені в цілості до нашого часу карти краківського історика і каноніка Бернарда Ваповського (1475?�1535) родом з Перемищини, який мав бути автором трьох карт, в тому ч. однієї, що охоплювала тодішню Польщу, Русь, Угорщину, Волощину, Туреччину, Татарію і Мазовію, і другої, ген., що охоплювала Польщу, Литву, Русь і Московщину, фраґменти яких були знайдені в 1932 р. Ваповський був також співавтором перших тогочасних �модерних карт� Сх. Европи: карти Марка Беневентанського �Tabula moderna Poloniae, Ungariae, Boemiae, Russiae, Lithuaniae�, вміщеної в �Географії� Птолемея, виданій 1507 р. в Римі, яка охоплювала укр. територію по Дніпро на сх., і карти Мартина Вальдземюллера вміщеної у страсбурзькому вид. цієї ж �Географії� 1513 р. п. н. �Tabula moderna Sarmatie Evr. sive Hungarie, Polonie, Russie, Prussie et Valachie� з таким же самим засягом укр. території. Карти Ваповського, Беневентанського та Вальдземюллера мали значний вплив на картографічні праці таких космографів і картографів 16 в., як С. Мюнстера, Я. Ґастальді, Г. Меркатора, В. Гродецького, А. Пограбського та ін., зокрема на карту Польщі, Руси (України), Литви і Московії, вміщену у віршованій космографії (�Rudimenta Cosmographica�) Й. Гонтера (1498�1549) і скопійовану потім С. Мюнстером у його �Космографії�, та на карту Молдавії і суміжних країн, вміщену у кн. Ґ. Райхерсторффа �Moldaviae quae olim Daciae Pars�, виданій у Відні 1551 р. Першою картою, що охоплювала укр. територію від Дніпра на сх. і на півд. до Чорного й Озівського м., була карта Московії, зроблена італ. географом Баттістою Аньезе на підставі інформацій Димитрія Герасімова, посла моск. кн. Василія IV до Риму і надрукована 1548 р. Ця карта лягла в основу пізніших карт Московщини Я. Ґастальді, Ґ. Русцеллі та ін. Наступною картою, що охоплювала сх. і півд.-сх. області України, була карга Антонія Віда (1500�58), зроблена на підставі інформацій Івана Ляцького і опублікована 1555 р., яка мала вплив на пізніші карти Московії С. Мюнстера (дві) і карти різних авторів, вміщувані у різних вид. �Rerum Moscovitarum Commentarii� Зіґмунта Герберштайна (1486�1566). Оригінальною західньоевр. картою Руси, Московії і Татарії з Центр. та Сх. Укр. Землями і Чорним м. була карта англ. подорожника Антонія Дженкінсона (�1611), датована 1562 р. і вміщена вперше 1570 р. в �Theatrum Orbis Terrarum� Абрагама Ортелія (1527�98). Докладнішими картами Зах. Укр. Земель були: відома карта Польщі і суміжних обл. В. Ґродецького (�1591), вміщена у багатьох вид. атласу А. Ортеліюса, подібна карта Польщі, вміщена в атласах Ґерарда де Йоде (1515�91) з 1578 і 1593 р., карти Литви і Надчорномор�я основоположника модерної картографії Ґерарда Меркатора (1512�94), що охоплювали майже всю центр. укр. територію, як також карта Криму і надчорноморського побережжя, зроблена секретарем короля Баторія українцем Мартином Броньовським й опублікована в його праці �Tartariae Descriptio�, видана в Кельні 1595 р. До цього ж періоду належить і карта Львова й околиць А. Пассаротті (1607).

Першими картами укр. території, зробленими вже на основі топографічних вимірів, були карти Маковського і Бопляна, опубліковані в першій пол. 17 в., вперше з назвою Україна. Томаш Маковський (1575�1620?), співр. лит. кн. Миколи Радзівіла (1549�1616), був автором приписуваної останньому і справді виданої його ж заходами та коштом в Амстердамі 1613 р. і виконаної Гесселем Ґеррітсом великої карти Литви і Дніпра на чотирьох аркушах в мірилі 1:1300000. Ця карта копійована багато разів і видавана в різних атласах впродовж 17 в., охоплює укр. землі аж поза Дніпро, але на півдні сягає тільки до лінії Снятин�Кам�янець�Брацлав і Черкаси; області на півд. від цієї лінії були представлені згодом на мапах Угорщини амстердамських картографів Н. Фішера і К. Аллярда, виконаних в тому ж мірилі і з подібними написами. Мапа Дніпра Маковського була репродукована згодом як окрема карта і вміщувана до різних атласів впродовж 17 в., і її ще й досі дехто приписує безпідставно Боплянові. Найвидатнішими картографічними працями 17 в., що мали визначний вплив на картографію України також і в 18 в., є карти франц. картографа Гійома Лявассера де Бопляна (1600�73), що був на поль. службі й перебував на Україні в 1630�47 рр. Карти Бопляна, виконані на підставі проведених ним особисто топографічних вимірів, були запляновані як доповнення до його відомого �Опису України�. Найбільша картографічна праця Бопляна � це спеціяльна мапа України �Delineatio specialis et accurata Ukrainae� в мірилі 1:452000, ґравірована і видана в 1650�53 РР. В. Гондіюсом у Данціґу в небагатьох пробних примірниках на 8 аркушах, перевидана згодом амстердамським картографом Й. Блавом чотирма окремими картами частин України � Київщини, Поділля, Брацлавщини і Покуття; доповнена Волинню, вона була видана на 5 аркушах франц. географом Н. Сансоном у Парижі. Ген. Карта України Бопляна �Delineatio Generalis Camporum desertorum vulgo Ukraina� (1 : 1800000), видана вперше 1651 р. в Данціґу, скопійована і видана з франц. назвою 1660 р. в Руані і перевидана потім багато разів п. н. �Typus generalis Ukrainae� охоплює цілість укр. території з чорноморським побережжям, Волинню і частиною Червоної Руси. Третя з картографічних праць Бопляна � це карта Дніпра, опублікована Йоганом Бліавом в латинському, есп., голл. і франц. виданнях його �Великого атласу� в 1659�72 рр. на трьох окремих аркушах (від Києва до Чорного м.), два перші в мірилі 1:226000 і третій у мірилі 1:452 000, видана згодом Янсоніями і Піттом на одному аркуші. Карти України Бопляна, зокрема його ген. карта України були використовувані в другій пол. 17 і в першій пол. 18 в. багатьома західньоевр. картографами, і відомі карти України Ґійома Деліля, Йогана Б. Гоманна (два вид.), П�єра ван дер Аа, М. Сойтера, Т. К. Льотера і Крістофа Вайґеля є тільки точними її копіями. Так же само точно копіювали карти Маковського і Вопляна майже всі тогочасні автори і видавці карт Польщі, що охоплювали Україну і Литву; деяку оригінальність і використання нових даних виявили тільки нюрнберзький картограф і математик Тобіяс Маєр (1723�62) і франц. географ і картограф Жан Баптіст д�Анвіль (1697�1782).

Якщо йдеться про сх. області України, то найвидатнішою картографічною працею кін. 17 в. є атлас ріки Дону з картами Чорного й Озівського м., опрацьований голляндцем адміралом Корнеліем Круйсом (Cruys) або Крейцем (Creitz) (1657�1727), що був на службі Петра І, і виданий 1703 р. у Донкерта в Амстердамі. Деяку вартість має, гол. якщо йдеться про Полтавщину і Харківщину та суміжні обл., карта України і Чорного м., опрацьована Юрієм фон Менґденом і графом Яковом Брюсом та видана Я. Тесінґом 1699 р. в Амстердамі. За гетьманування І. Мазепи, наприкінці 17 і на поч. 18 вв., на Україні були розпочаті топографічні праці для картографування територій окремих коз. полків. Багато з цих карт збереглося в Бібліотеці Гідрографічного Департаменту Морської Фльоти і в Геогр. Відділі Нац. Бібліотеки в Парижі; всі вони (поза кількома винятками) досі не вивчені і неопубліковані. До оригінальних карт 17 в., зроблених на Україні, треба зарахувати також �Чертежъ украинскимъ и черкаскимъ городамъ отъ Москвы до Крыма�, що зберігаються у Держ. Архіві у Стокгольмі в Швеції. Карти Київщини, Криму і Надчорномор�я та Донщини і Кубані, вміщені у відомому �Российском Атласе�, виданому Петербурзькою Академією Наук 1745 р., більш схематичні і значно слабші від виданих ще в пол. 17 в. карт Бопляна.

Література: Кордт В. Материалы по истории русской картографии. К. 1899�1910; Cordt B. Monumenta cartographica Ukrainae, т. І. К; 1931; Olszewicz B. Kartografia polska... Polski Przegl. Kartogr. m. IV�V. 1930�32; Bagrov L. Anecdota Kartographica I. Die ersten Karten der Ukraine. Берлін 1935; Лебедев Д. Очерки по истории географии в России XV и XVI вв. М. 1956; Андреев А. Труды русских географов и путешественников XVII�XX вв. по изучению Украины. Известия Всероссийского Географического Общества, т. 86, випуск 2, 1954; Я цунский В. Историческая география. М. 1955; Krawciw B. Guillaume le Vasseur Sieur de Beauplan�s �Description of Ukraine� and his military maps of Ukraine. Description of Ukraine by... Beuplan. Нью-йорк 1959. [б. Кравців]

З сер. 18 до 1917 р. Точніші топографічні знімки терену на підставі тріянґуляційних вимірів розпочали на укр. землях під кін. 18 в. Росія, Австрія і почасти Польща. Вислідом їх були: карта іст. Польщі Ріцці Занноні (�Carte de la Pologne...�) 1:700000 (1772), пруські карти 1:520000 (1770�77) та насамперед рос. ген. карта Евр. Росії Оппермана 1:840 000 (1796�1816), що охоплювала всі укр. землі, які тоді належали до Росії. В 1821�39 рр. появилася спеціяльна карта зах. частини евр. Росії Шуберта 1:420 000. Зах. Укр. Землі, що опинилися в складі Австрії й Угорщини, під кін. 18 в. і в першій пол. 19 в. представлені на карті Бенедікта 1:172 000 (1797 р.), Гельденсфельда 1:172 000 і Лізґаніґа 1:288 000 (1790, 1847), на рукописній карті Міґа 1:28 000 (1779�83) та ін.; крім того, на карті монархії в мірилі 1:144 000 (1809�48); перший атлас Галичини Ф. І. Мера (Маіге) появився в 1790 р. (11 карт).

В Другій пол. 19 і на поч. 20 в. були опрацьовані основні топографічні карти України здебільша на базі довготривалого топоздіймання, а частково й фотограметрії. їх видавала Росія, Австро-Угорщина і почасти Німеччина.

До найважливіших віськ.-топографічних карт, що їх видала Росія (Корпус воєнних топографів), належали: 1) т. зв. спеціяльна карта Сх. Европи 1:420 000 (�десятиверстка�) Стрільбицького (1864�80 рр.) із зазначенням кольором лісів, що обіймала всі укр. землі (також і в Австро-Угорщині); її гол. полуденний був віддалений на 10� на сх. від Пулкова. 2) Топографічна карта 1:126 000, або �триверстка�, виготовлена за проекцією Бонна, охоплювала всі укр. землі під Росією, але без Передкавказзя, однобарвна, терен зображений рисками; до першої війни вона була вже застарілою. 3) Найкраща � нова топографічна карта зах. Росії 1:84 000 (�двоверстка�), видана в двох кольорах з ізогіпсами; вона обіймала лише зах. частину центр: України, не доходячи до Дніпра на сході. 4) 3 цих самих оригінальних плянів опрацьовано також одноверствову (1 : 42 000) і півверствову (1 : 21 000), обидві в одному кольорі. Довж. всіх тих карт подавана від Пулкова (30� 19� 42� на сх. від Ґрініча), іноді з додатком Парижу або Ферро; висоти подані в сажнях.

Підставовою топографічною картою для укр. земель в Австро-Угорщині (вид. Військ. Геогр. Ін-ту у Відні) була спеціяльна карта 1:75 000, видана вперше в 1873�89 рр., і карта 1:25 000 � обидві гіпсометричні в сполуці з рисками, в одній чорній фарбі. Менш детальні: ген. карта 1:200 000 і карта сер. Европи 1:750000, обидві кольорові, різьблені рисками. Вони обіймають і центр. Україну по лінію Київ�Одеса на сході. Майже всі укр. землі охоплює кольорова карта 1:400 000. До давніших карт Австро-Угорщини належали: карта Галичини Куммерсберґа 1:115 200 (61 аркушів, 1855, 1861, 1888), Угорщини і Галичини 1:288 000 (1869�72), ген. карта сер. Европи Шеда 1:576 000 (1871), що сягала аж по Київ на сході, та її переробка 1:300 000 (1872�76). Довж. всіх цих карт подавалася від Ферро.

З нім. карт обіймають частини укр. земель: 1:100000 (півн.-зах. частину), Сер. Европи 1:300 000 (по лінію Київ-Одесса на сх.) і карта Европи 1:800 000. Під час першої світової війни німці перевидали (частково й австрійці) рос. карти 1:84 000 і 1:126 000, заміняючи їх мірило на 1:100 000. Всі укр. землі представлені на міжнар. карті світу 1:1000 000.

Як видно з цього перегляду, точніші карти (1:75 000 і 1:84 000) мала до першої світової війни лише одна третина укр. земель, перев. частина мала лише недосконалу 1:126 000, а Передкавказзя не мало й такої.

Картографія укр. держави. Гол. геодезичне управління видало 1918 р. такі карти України: 54 аркушів держ. �спеціяльної� 1:420 000, 1:1050 000 (4 аркуші), 1:1 680 000 (П. Тутковського) і два пляни Києва в 6 аркушах (один у горизонталях з укр. номенклятурою, другий за зніманнями з 1897 р.).

Після 1920 р. нові карти України опрацювали і видали ті держави, що її окупували. В СССР спочатку перевидали виправлені карти рос. імперії 1:42 000 і 1:420 000 (частково також 1:126 000 і 1:21 000), а згодом опрацювали зовсім нові карти, базуючи їх на нових багатогранних конічних проекціях і застосовуючи Ґрініч як гол. полуденник та вживаючи метричної системи. Пі карти базуються на новому топоздійманні з допомогою фотографії. Основною топографічною картою СССР є карта 1:100 000, але найточніша � 1:25 000 (старе вид. 1937�39, нове 1950�52), детальна гіпсометрична кольорова карта, що подає також розміщення лісів, ґрунтів і найрізнорідніші топографічні деталі. Ін. карти мають мірила 1:50 000, 1:200 000, 1:300 000 � (основна літунська карта), 1:500 000, 1:750 000, 1:1000 000 і 1:2000 000. Названі карти опрацьовані для військ. цілей і охоплюють всі укр. землі; карти більшого мірила неприступні для загалу. Картографічні праці в СССР вело спочатку Вище геодезичне управління, з 1939 Гол. Управління Геодезії і Картографії (ГУГК).

Укр. землі, що входили між двома світовими війнами до складу Польщі, представлені на поль. топографічних картах: на т. зв. тактичній 1:100 000 (кольоровій) і 1:25 000 (однокольоровій) та операційній 1:300 000 (кольоровій). Всі ці карти гіпсометричні, з багатьма топографічними деталями, геогр. довж. подана від Ґрініча. З переглядових карт найважливіші � 1:500 000 (особливо літунська) і 1:1000 000 (міжнар.). Сучасна Польща залишилася при тих самих картах. Закарпаття було представлене на картах Чехо-Словаччини, яка залишалася при давніх австр., дещо доповнених картах: 1:25 000, 1:75 000, 1:200 000 і 1:750 000. Буковина і Басарабія були охоплені рум. топографічними картами 1:20 000 (Буковина), 1:100 000, 1:200 000 і 1:500000.

Німеччина під час останньої світової війни і перед нею перевидала всі найважливіші власні карти з першої світової війни, видання Польщі, Чехо-Словаччини, Румунії й Угорщини та сов. карти 1:100000, 1:200 000 і особливо цінні кольорові карти 1:300000, 1:500 000;названі карти обіймають всі укр. землі. Англія й ЗДА перевидали частково чи також цілком всі важливіші карти Польщі і Чехо-Словаччини. а тим самим і Зах. України; ЗДА ще нім. літунську карту (1 : 250 000).