Категорія граматична, вживається в двох значеннях: 1) граматичного поняття, притаманного словам або їх сполукам у реченні, вираженого мовними засобами; засобами виражувати К. г. в укр. мові є: афіксація (стол-и, -ів, сипнув, -ав), �внутр. флексія� або чергування голосних і приголосних (нес-ти; ніс, нос-ити, нош-у; мук-а, муц-і), наголос (руки, руки) та дуже обмежено здвоювання (білий-білий); 2) кляса слів, що характеризується своїми власними окремими К. г. (іменник � категоріями роду, числа, відмінків; дієслово � категоріями особи, числа, роду, часу, виду, способу, стану). Число К. г. різне в різних мовах та змінюється впродовж історії (в укр, мові заникла категорія іменних основ, двоїни, родовости прикметників у множині, деяких дієслівних часів: аориста, імперфекта; розвинулася ж К. г. істоти в іменниках, дієслівних видів).

Книгарня Горизонт