Казахська ССР, Казахстан (К.), сов. респ., положена на півд. зах. азійської частини СССР, між Волгою і Каспійським м. на зах. і Китаєм на сх., між Уральщиною і Зах. Сибіром на півн. і сер.-азійськими сов. республіками � Туркменською, Узбекською і Киргизькою, на півдні; територія 2 756 000 км², 9,3 млн населення (1959), в тому ч. 4,1 млн (44%) міського, столиця � Алма-Ата. Бл. 30% населення К. становлять українці, а частина К. є укр. поселенчою землею.

Більшість К. це � великі, слабо розчленовані, здебільша напівпустельні й пустельні рівнини; на зах. Прикаспійська і Туранська низовини, на півн. частина Сибірського низу, у центрі � Казахська дрібносопкова височина; на сході простягаються гори: Алтай, Тарбагатай, Джунгарський Алатау і півн. частина Тянь-Шаня. На вузькій смузі півн. К. тягнеться чорноземний лісостеп (продовження сибірського), далі на півд. (у зв�язку з зменшенням вологості) широка смуга степів на чорноземах і барнястих ґрунтах та смуга півпустель і пустель; у підніжжя гір на півд. сх. простягається знову смуга урожайних степів на лесовому підложжі; для хліборобства придатні лише смуги лісостепу і степу та смуги вздовж більших рік.

Територію сучасного К. населювали тюркські племена, з яких в 15 в. витворилися казахи. З 1730-их рр. розпочалася рос. експансія, що в 1860-их рр. призвела до прилучення усього К. до Рос. Імперії. Першими слов. поселенцями були козаки (18 в.) в півн. К.; почавши з останніх десятиліть 19 в., К. став разом із сусідніми частинами Сибіру і Уральщини гол. р-ном укр. і рос. хліборобських поселенців (див. Еміґрація). Тоді ж теперішній К. входив до складу Степового (разом з сусідніми частинами Сибіру й Уральщини, гол. м. � Омськ) і частково Туркестанського ген.-губернаторств. Після окупації Сер. Азії большевики створили 1920 р. Киргизьку і Туркестанську Автономні ССР в складі РСФСР; 1924 були виділені землі, заселені казахами, в Казахську Автономну ССР (до 1925 р. п. н. Киргизька Автономна ССР), а 1936 її перейменували на КССР. Так посталий К. є штучним твором, кордони якого не покриваються ні з іст., ні (на півн.) з етногр.

Ще за дорев. часів змінився екон. характер К. із скотарського на скотарсько-хліборобський (деяке значення мав видобуток поліметалів), з кін. 1920-их рр. розвивається різноманітна пром-сть на базі корисних копалин, з 1954 р., у зв�язку з розоранням �цілинних земель�, знову хліборобство. Нині К. є однією з баз зернового (гол. пшениця) і тваринного госп.-ва СССР, найважливішим р-ном кольорової металюргії (мідь, оливо, цинк й ін.), третьою вугільною базою (Карагандинський басейн), важливим р-ном хем., нафтової й рибної пром-сти.