Керенський Олександер (*1881), рос. політ. діяч, провідна постать революції 1917 р. в Росії, в 4 Держ. Думі гол. фракції трудовиків. В Тимчасовому Уряді спочатку мін. юстиції, згодом � війни, а з липня до жовтня 1917 гол. лябільних коаліційних кабінетів. Намагався маневрувати між різними течіями та інтересами з метою втримати цілість імперії (�керенщина�). Не маючи за собою реальної сили, ця політика балянсування була приречена на невдачу. З 1918 К. на еміграції в Лондоні і Парижі, згодом у ЗДА. У своїх виступах проти царського уряду К. м. ін. атакував його також за неправильну нац. політику і переслідування укр. мови. До укр. нац. революції ставився в міру її наростання і загрози для єдності Росії все більше неґативно, що виявилося в забороні 2 Всеукр. Військ. З�їзду, яку К. згодом змушений був анулювати. Зріст авторитету Центр. Ради після І універсалу і неуспіхи на фронті примусили К. до переговорів з Ген. Секретаріятом у Києві (липень 1917), які закінчилися визнанням Центр. Ради та автономії України. На еміграції К. веде політ. і публіцистичну діяльність, метою якої є відновлення дем. Росії, побудованої на федеративних основах. [Л. В.]

Книгарня Горизонт