Кляса [клас]

Кляса, поняття, уживане від старорим. часів (classis). Нині воно означає різні категорії осіб, речей і абстрактних (матем., логічних) форм. В новіші часи особливого значення набрало соціологічне поняття кляси. Під час франц. революції воно замінило поняття стану. В модерному розумінні соц. кляса це категорія людей, що мають однакове чи подібне відношення до засобів виробництва, до власности і участи в суспільних прибутках. Давніший поділ суспільства на замкнені стани на основі правних і звичаево-традиційних норм замінився сучасним поділом на пливкі екон. кляси, а давніші міжстанові суспільні напруження замінились сучасною боротьбою кляс, насамперед власників засобів виробництва (капіталістів) і робітників (пролетаріату).

На Україні розвиток від станового до клясового суспільства припізнений. Як у всій Рос. Імперії, так і на Україні правно існував становий улад аж до 1917 р. з поділом на дворянство (див. Шляхта), міщанство і селян. Але життя суспільства поволі переходило на клясову структуру. Революція 19171918 рр. знесла правні рами станової будови, а в дальшому ході й початки капіталістичного ладу. Ком. ідеологія і сов. держава визнають кляси: робітництво, селянство і трудову інтелігенцію, але тільки для переходового періоду від клясового до безклясового суспільства.

Клясова боротьба. Вся історія людського суспільства аж понині це історія боротьби кляс (Ком. Маніфест, див. Марксизм). Модерна соціологічна думка критично ставиться до такого визнання екон. умов і боротьби екон. кляс як єдиної, основної бази історії і до розуміння всіх ін. духових і політ. процесів як тільки надбудови цих перших. Однак модерна соціологія визнає методологічну вартість підкреслення ваги економіки й боротьби кляс в історії людства. В сучасних дем., економічно розвинутих державах клясова боротьба злагіднюється розбудованим соц. забезпеченням і щораз більшою співучастю працюючих у суспільних прибутках.

На Україні клясова боротьба ускладнюється нац. боротьбою проти чужих окупацій. Політ. й екон. панівні верстви були неукр. Тому соц.-клясова боротьба ставала одночасно нац. боротьбою проти чужометропольних верств. Така боротьба вимагала солідарности і зменшувала й так невеликі в укр. суспільстві клясові різниці й напруження. Соц.-рев. рухи років укр. революції й державности 191720 були не так виявами клясової боротьби, як боротьби укр. селянства проти перев. неукр. землевласництва.

Безклясове суспільство це офіц. мета держ. політики СССР, яка вже іноді поруч із поділом на робітництво, селянство і трудову інтелігенцію подається як дійсність. Коли виходити з визначення клясового поділу в залежності від відношення до засобів продукції і коли ті засоби стають власністю суспільства, тоді справді зникає принцип поділу і в дефініції маємо безклясове суспільство. Однак в такому безклясовому суспільстві створюються нові політ. і госп. панівні касти (партія, бюрократія, військ. верхівка), а клясова боротьба придушується диктатурою цих нових каст. На сучасній Україні безклясове суспільство це справа дефініції. В житті це покищо тільки утопія. [І. Витанович]

 

 

 

Книгарня Горизонт

 

Сайт управляется системой uCoz