Коломия (VЦ6), м. обл. підпорядкування на лівому березі р. Пруту в півд.-сх. частині Галичини, гол. м. Покуття, р. ц. Станиславівської обл., зал. вузол, 34 000 меш. (1956). К. згадується в 13 в.; в минулому важливий осередок торгівлі сіллю (привілей Казіміра Яґайлончика на лвічний склад соли╗), яку варено в околицях; завдяки положенню на границі з Молдавією К. багато терпіла від нападів молдаван і татар. За Австрії К. мала торг.-адміністративний характер і сильно зростала (1880 р. Ц 23 100, 1900 Ц 34 200, 1910 Ц 42 700 Ц здебільша жидів); згодом втратила своє значення через занепад торгівлі (1931 р. Ц 33 400 меш., в тому ч. 18,6% українців, 42,3% жидів, 33,7░/о поляків і латинників, 5,1% німців; 1943 р. після ліквідації жидів нім. нацистами лише 18 500 меш.). До 1939 р., а ще більше до 1914 К. була одним з більших укр. культ. осередків у Галичині, зокрема вид. (до 1900-их рр. друге місце після Львова); важливіші в-ва до 1914 р.: М. Білоуса, лБибліотека для рускои молодежы╗ (1894Ц1913) Ю. Насальського, лУкр. Накладня╗, лЖіноча Бібліотека╗ й ін.; в 1920Ц30-их рр.: лЗаг. Книгозбірня╗, лВ-во Укр. Заг. Енциклопедії, лОка╗, лРекорд╗ та ін.; 1875 в К. вийшло 17 укр. друків (у Львові Ц 42), 1913Ц28 Ц 238. В К. з гал. провінціяльних м. найбільше виходило неперіодичних друків (разом понад 30): лГолосъ Народный╗ (1865Ц68), гумористичне лКропило╗ (1869), лНаука╗ (1871Ц86), лХлібороб╗ (1891Ц95), лХлопська Правда╗ (1903Ц09), лПоступ╗ (1903Ц06), лЖіноча Доля╗ (1925Ц39, ред. гром. діячкою О. Кисілевською) й ін. В К. містилася найстаріша після Львова і Перемишля укр. гімназія (з 1893 р.), філія муз. Ін-ту їм. Лисенка та ін. К. була також важливим осередком укр. радикального і січового руху, організованих К. Трильовським.

Нині К. має невелику пром-сть: легку (взуттєву, ткацьку, швейну), деревообробну, харч. (млини, мТясокомбінат), зав. с.-г. машин, цегельно-черепичний; технікум механічної обробки дерева, пед. і мед. училища, музей нар. мистецтва лГуцульщина╗ (заснований 1926 р. за почином В. Кобринського), драматичний театр.