Кольорова металюрґія, галузь важкої пром-сти, яка займається пром. переробкою кольорових металів та поліметалів. Початки К. м. відомі на Україні здавна. На базі місц. (невеликих) покладів мідної руди в Донбасі (к. Артемівського) й на пограниччі Херсонщини й Київщини існували в стародавні часи (в скитську добу) розробки міді. Вироби з золота, срібла, міді тощо були поширені на Україні за княжих часів, а згодом досягнули значного розвитку у формі дрібного кустарного і ремісничого виробництва. В 17�18 вв. поширилося виробництво гармат (ливарництво) і дзвонів (ліярлицтво). Деякі обмеження у виробництві зброї на Гетьманщині завів рос. уряд у 18 в. В 17, 18 і першій пол. 19 в. на Україні існувало мідно-ливарне виробництво (т. зв. гамарні; в 1828�32 рр. � 19 невеликих мідних зав.).

Більше розвинулася К. м. в другій пол. 19 в.; назагал однак, за винятком ртутної пром-сти, вона ще і тепер слаба, бо власні запаси сировини незначні й більшість її треба привозити з ін. частин СССР. Підприємства К. м. перев. розташовані в Донбасі і Дніпропетровському пром. р-ні та працюють на основі поєднання метал. виробництва з ін. пром. галузями. У 1938 р. на Україні було всього 14 підприємств перев. місц. значення, в 1950-их рр. виробництво К. м. трохи поширилося. До найбільших одиниць тепер належать: Константинівський цинковий зав. у Донбасі, збудований на поч. 1920-их рр. та реконструйований в 1932 р., Дніпровський алюмінійовий комбінат їм. Кірова в Запоріжжі (див. Алюмінійова пром-сть), Микитівський ртутний комбінат у Донбасі й Артемівський зав. кольорових металів, збудований в 1950-их рр., що випускає латунь і латунний та мідний прокат; з ін. слід згадати зав. ферростопів, �Магнезит� і порошкової металюргії в Запоріжжі, модерний цирконієвий зав. в півд. Донбасі, який дає також ін. рідкі метали (берилій, ніобій) тощо. К. м. не покриває попиту України, і решту кольорових металів довозять з Уралу, Казахстану, Вірменії й Сибіру.