Комедія
| Комедія (з грец.), пєса веселого змісту, часто сатирична. Грец. майстрі К. Арістофан, Менандр, рим. Плавт, Теренцій. Поети укр. барокко К. називають пєси з щасливим кінцем або пєси з дієвими особами неважними, простішою мовою тощо. Початки укр. К. в бароккових інтермедіях, К. у властивому розумінні слова з цих часів немає. Перші укр. К. пєси І. Котляревського та В. Гоголя. Елементи суспільної сатири є вже в інтермедіях Г. Кониського (1747), їх розвинув Г. Квітка (в деяких пєсах рос. мовою). Пізніші К. обох типів (веселі анекдоти й сатири) є в усіх майстрів укр. драматичної літератури: від М. Кропивницького, І. Тобілевича до М. Куліша й пізніших авторів. Елементи співу в укр. К. спричинилися до того, що деяким К. давали назву оперети (вже від І. Котляревського). (Див. також Драма). |
|
|
|
|
|
|