Комітети Незаможних Селян (КНС), скорочено відомі як �комнезами� � сел. орг-ції на Україні, створені большевиками для зміцнення сов. влади на селі. КНС були організовані за прикладом �комитетов бедноты�, що проіснували в РСФСР від червня 1918 до січня 1919. Пізніше �комбедів� в Росії не було, бо тут партія провадила відносно мирну політику на селі; на Україні ж, де хлібозаготівлі мали вирішальне для Росії значення, законом ВУЦВК від 9.5.1920 були створені КНС і уповноважені збирати на селі �продрозкладку� та розкуркулювати багатші госп-ва, залишаючи м. ін. 25% забраного збіжжя для власного вжитку �незаможників�.

Ч. чл. КНС початково (1920) становило 791000 осіб, з яких 60% були безземельні й батраки, а решта � бідняки й середняки. На кін. 1920 КНС відібрали від заможних селян 348 600 дес. землі і розподілили її між собою. Великі заохочування належати до КНС призвели до того, що в 1921 в них вже було 1357 300 чл. Все ж таки з-поміж дійсно незаможних госп-в до КНС належало лише 31%. З другого боку, в 1923 р. серед чл. КНС вже лише 9,1% госп-в не мали землі, а 10,1% госп-в мали аж по 9,1 дес. і більше. Тому стали провадитися чистки членства КНС, і в 1924 в них залишилося лише 582 900 чл.

Під час ліберальнішої політики партії на селі (1923�27) діяльність КНС скеровувалася на творення т-в сел. взаємодопомоги, на керівництво кооперацією і т. д. З заведенням примусової колективізації роля КНС тимчасово відродилася; до них стало знов вигідно належати і їх членство зросло з 600 тис. на поч. 1929 до 1,6 млн у квітні 1930. Але партія стала вимагати від них подавати приклад і першими вступати до колгоспів; на 1.2.1930 було колективізовано вже 60% госп-в �незаможників�. Коли ж виявилося, що вони неохоче віддають недавно придбану землю і майно у колгоспи, на поч. 1931 КНС були ліквідовані.

За час свого існування КНС відбули 7 всеукр. з�їздів.

Література: Ижевский В. Краткая история Комитетов незаможных селян на Украине. X. 1925; ЦСУ УСРР. Матерыялы по обследованию КНС в июне 1925 г. X. 1925; Ремнев М. Деятельность комитетов незаможных селян на Украине в 1920 году. Вопросы истории, ч. 4. М. 1954. [В. Голубничий]