Комуна, одна з форм колективного сіль. госп-ва, при якій на відміну від с.-г. артілі (див. артіль, колгосп) усуспільнюються всі засоби виробництва, включно з домашнім госп-вом, з колективною працею й розподілом доходів не за працею, а за потребами; ідеал і програма орг-ції сіль. госп-ва у комуністів та ранніх большевиків полягає зокрема в таких формах, як спільне харчування у їдальнях, мешкання в гуртожитках, з колективними обслугами (як пральні тощо), з колективним вихованням дітей у дитсадках і т. д.

Програма КПСС передбачала створення К. з самого початку. В УССР К. стали творитися в 1919 на базі кол. поміщицьких та манастирських мастків. Членство К. складалося з червоних партизанів, міськ. робітників (що втікали з міст від голоду) та частини наймитів; в 1919 в УССР було 404 К.; в 1925 р. їх було в УССР 316, в 1929 � 412 (2,9% усіх колгоспів). Розмір цих госп-в був малий � в сер. по 49 га землі. Держава постачала їх машинами, не брала з них жадних податків і т. д.

У 1930-их рр. К. перейшли на статут с.-г. артілей. [В. Гол.]