Конкордат, угода між Кат. Церквою і державою як рівними контрагентами щодо т. зв. мішаних справ (causae mixtae, red utriusque fori), себто таких, що ними одночасно зацікавлена і держава і Церква, напр., церк. орг-ція, номінація осіб на вищі церк. уряди, матеріяльне забезпечення духовенства, церк. посілості, шкільництво, подружжя тощо; К. не охоплює справ, що вважаються внутр. для кожної установи (Церкви і держави) і підлягають виключно її нормативній і адміністративній компетенції. Де укладення К. натрапляє на труднощі, там установлюється лише т. зв. модус вівенді (напр., з Чехо-Словаччиною 1927 р.) на неозначений час, що не обов�язково охоплює всі �мішані� справи.

Для Укр. Кат. Церкви важливими були два К.: австр. К. з 1855 (формально скасований австр. урядом, але, доповнений деякими держ. законами, лишався в силі до кін. існування австро-угор. монархії) і поль. К. з 1925 р. (діяв до кін. другої світової війни). В обох К. Укр. Кат. Церква була прирівняна в правах до Зах. Церкви. Посилаючись на постанови К., ієрархи Укр. Кат. Церкви могли боронити свої права, що їх часто порушували неприхильно наставлені поль. церк. й урядові кола. Все ж таки К. виключив з-під юрисдикції укр. єп. гр.-кат. вірних на Волині, підпорядковуючи їх владі місц. латинських єп. [о. В. Л.]