Конституція УССР, основний закон укр. сов. держави. Перша К. УСОР прийнята 14.3.1919 р. на 3 Всеукр. З�їзді Рад роб., сел. і червоноармійських депутатів у Києві ще під час 2 походу рос. большевизму проти УНР. К. УССР була складена цілком за зразком К. РСФСР, прийнятої 10.7.1918 р., яка мала правно оформити режим �диктатури пролетаріяту�. За К., органами держ. влади мали бути ради (совєти) роб., сел. і червоноармійських депутатів по містах і селах. Найвищою держ. інстанцією став Всеукр. З�їзд Рад, постійним органом якого був Всеукр. Центр. Виконавчий Комітет (ВУЦВК). Урядові функції виконувала обрана ВУЦВК Рада нар. комісарів УССР. У територіяльних адміністративних одиницях збірного типу (губ., пов., волості) органами управління були відповідні виконавчі комітети, вибирані на з�їздах рад цих одиниць. Виборчі норми до совєтів та їхніх з�їздів були неоднакові для різних категорій виборців. Пропорційно найбільше представників висилали робітники (до міськ. рад по 1 від 100 виборців, від ін. верств �трудящих� � по 1 від 300). При цій системі нерівних і непрямих (до вищих ланок сов. системи) виборів у центр. органах сов. влади представники перев. більшости населення України � селянства, становили меншість. Виборчих прав були позбавлені також представники т. зв. �нетрудових� верств суспільства (див. Вибори).

Формально К. забезпечувала �трудящим� громадянські права і вільності; практично ж залишила можливість їх здійснення цілком волі органів влади. К. формально не встановлювала монопартійного режиму, але ще до 1924 р. всі політ. партії, крім ком., були зліквідовані. В основі держ. устрою лежала засада т. зв. �дем. централізму�, основним принципом якого є цілковита підпорядкованість нижчих ланок вищим. При формально широких повноваженнях місц. рад вони не були органами самоврядування, бо безпосередньо підпорядковувалися вищепоставленим виконкомам і з�їздам советів.

К. УССР 1919 р. не визначала форм держ. зв�язку її з РСФСР. Останній установлювався на основі окремих актів обидвох цих держ. формацій. Резолюція Всерос. Центр. Виконавчого Комітету 1.6.1919 встановлювала військ. і госп. союз між сов. республіками. 30.12.1920 р. цей зв�язок був оформлений т. зв. союзним �Роб.-сел. договором� між РСФСР і УССР. 30.12.1922 р. було утворено СССР, що остаточно об�єднував сов. �суверенні респ.� в одну �союзну державу�. К. СССР, затверджена 31.1.1924, формально складалася з декларації про утворення СССР і союзного договору, що визначав нові взаємини між сов. республіками на принципі федералізму. Союзний договір, як і пізніші К. УССР, фіксують право виходу УССР із складу Союзу, яке при наявній політ. системі має лише теоретичне значення. За цією К., об�єднувалися такі ділянки держ. і госп. життя: зови. політика, торгівля, військ. справи; шляхи сполучення, пошта і телеграф; для їх керування створено заг.-союзні органи. В ряді ін. галузей заг. керівництво залишалося за союзними органами, а виконання належало респ. органам (т. зв. директивні наркомати). Тільки деякі ділянки (внутр. справи, хліборобство, освіта, юстиція, соц. забезпечення, охорона здоров�я) належали до автономних компетенцій республіки. Але і в цих справах за союзними органами залишалося право встановлювати �заг. засади� законодавства і керівництва.

1925 р. була прийнята нова редакція К. УССР, яка вносила деякі зміни, пов�язані з приналежністю УССР до складу СССР; 15.5.1929 � 9 Всеукр. З�їзд Рад прийняв другу К. УССР, яка ще більше за формою і змістом наближалася до К. ін. сов. республік.

10.1.1937 р. на надзвич. з�їзді советів УССР було прийнято нову К., складену на основі К. СССР, прийнятої в грудні 1936 р. Основні риси К. з 1937 р. зводяться до того, що, поперше, в ній визначаються основи суспільного �соціялістичного� устрою, подруге, вводитьсформування совєтів усіх категорій на основі заг., рівних і прямих виборів при таємному голосуванні. У зв�язку з цим органами влади всіх щаблів є �ради�. Вищий держ. законодавчий орган називається Верховна Рада, обл., районні, міські і сіль. органи влади, � радами депутатів трудящих, що для практичної адміністративної діяльности вибирають відповідні виконавчі комітети. В К. задекларовано широкі громадянські права, але, разом із тим, законодавчим шляхом оформлено монопартійний режим (стаття 106), що констатує існування лише однієї політ. партії � КПУ. У зв�язку з приналежністю КПУ до КПСС, на правах �обл. орг-ції�, ця постанова фактично оформлює повну політ. підпорядкованість України моск. центрові.

Від 1937 р. текст К. УССР зазнав чимало змін, гол. у зв�язку з відповідними змінами в тексті К. СССР. Проте, вони стосувались тільки певних сторін структури держ. орг-ції: зміна кількости і назв мін-в (перейменованих з кол. нар. комісаріятів 1946 р.) та органів місц. урядування, змін в адміністративно-територіяльному поділі тощо. Дещо поважніші зміни внесено 1.2.1944 та після 1953 р. 1944 р. УССР було надано права вступати в безпосередні взаємини з чужими країнами та мати свої військ. формації. Перше право використовується обмежено (представництво УССР в ООН). Друге залишилося без реалізації. Після смерти Сталіна в зв�язку з повною деконцентрацією урядування збільшено повноваження органів УССР. У травні 1957 р. скасовано більшість пром. мін-в, а з 1960 р. керівництво пром-стю зосереджено в Укр. Раді Нар. Госп.-ва і Держпляні УССР, які здійснюють це під контролем Держпляну і Ради міністрів СССР. Оперативне керівництво пром-стю здійснюють �ради нар. госп-ва� т. зв. екон. адміністративних р-нів (в УССР їх 11).

Основні засади держ. і суспільного устрою залишаються й надалі незмінними. Вони визначені в К. СССР і до тексту К. УССР внесені майже дослівно. На підставі 20 ст. К. СССР, закони УССР, якщо б вони розходилися із законами СССР, не можуть бути чинними.