Кооперативна наука, ділянка екон. науки, яка займається вивченням теоретичних питань кооперації (К.) та її окремих галузів. Перші укр. праці, статистично-описового, а згодом й іст. характеру, звТязані з питанням споживчої К.: монографія М. Зібера лПотребительные общества╗ (1869) і його студії заг. теоретичних основ та історії К. і статистична праця М. Балліна лПервая памятная книжка потребительных обществ╗ (1870). Першою студією з ділянки кредитової К. була монографія П. Чубинського про ощадно-позичкове т-во, засноване Г. Ґалаґаном у 1871 р. в Сокиринцях (у лЗаписках╗ Півд.-Зах. Відділу Рос. Геогр. Т-ва); по довшій перерві вийшли праці двох теоретиків і практиків кредитової К. Ц Василя Доманицького (брошури лТовариські крамниці╗, 1904, лПро сільську кооперацію╗, 1906) та О. Юркевича; історію кредитової К. досліджував С. Бородаєвський (лCredit populaire en Russie╗, 1900), В. Косинський (лУкр. кооперація╗, 1918), Г. Кривченко та ін. Студіями з ділянки виробничої (продукційної) К. була праця Ф. Щербини про форми побутового спілчанства в традиції укр. народу (лЮжно-русские артели╗, 1880) та значно пізніше М. Левитського, ініціятора перших хліборобських артілей (лПро хліборобські спілки╗, 1919).

Сильніший розвиток К. н. з виразним підкресленням укр. нац. рис кооп. руху припадає на роки укр. державності. На Центр. і Сх. Землях цими дослідами займався заснований у 1917 р. Укр. Центр. Кооп. Комітет у Києві, в якому працювали відомі укр. економісти: М. Туган-Барановський, К. Воблий, К. Мацієвич, Б. Маргос, В. Садовський й ін. З 1920 р. осередками К. н. були кооп. секція Т-ва Укр. Економістів при УВАН (гол. П. Пожарський), н.-д. катедра К. при Київському Кооп. Ін-ті (за 1927Ц30 рр. видано 5 тт. лПраць╗) та централі кооп. установ, які випустили цілий ряд окремих публікацій та велику кількість періодичної кооп. літератури (див. Кооп. преса). В кін. 1920-их рр., після остаточного знищення большевиками автономії укр. К., дальший розвиток К. н. в УССР майже припинився, якщо не рахувати вид. практичних посібників та популярної літератури.

На Зах. Укр. Землях до другої світової війни дослідники К. гуртувались у Т-ві Укр. Кооператорів у Львові й у Комісії Економіки, Соціології і Статистики при НТШ, співпрацюючи у екон. і кооп. виданнях (зокрема ж. лКооп. Республика╗). На еміграції дослідна робота провадилась на екон.-кооп. фак. Укр. Госп. Академії та в Т-ві Укр. Кооператорів у Подєбрадах; по другій світовій війні кооп. питання вивчаються в укр. високих школах та при екон. комісіях НТШ і УВАН.

Назагал укр. К. н. займається дослідами історії К. на Україні та теоретичними і практичними питаннями К. Найвидатнішим укр. теоретиком К. був М. Туган-Барановський, який у цілому ряді своїх праць (зокрема лСоц. основи кооперації╗, 3 вид., перекладені на багато чужих мов, лКооперація, соц.-екон. природа та її мета╗, 1918, лПродукційні підприємства кооператив з точки погляду кооп. теорії╗, 1919 та ін.) дав теоретичне обґрунтування поняття кооп. підприємства та провів клясифікацію окремих галузів кооп. діяльності. Істориком та теоретиком К., зокрема кредитової, був С. Бородаєвський (лКооперация среди славян╗, 1912, лІсторія кооп. кредиту╗, 1923, лІст. кооперації╗, 1925 та ін.), багато уваги кооп. питанням присвятив економіст К. Воблий (лБудів. кооперація та фінансування її╗, 1919, лКооп. крамообіг України 1923Ц24 Ц 1926Ц27╗, 1927, лСтудії до методики кооп. статистики╗ та ін.). Теорії й орг-ції К. присвячені досліди Б. Мартоса (студії про клясифікацію кооператив, про межі розвитку К. споживачів й ін.). Ідеологія укр. кооп. руху та її історія вивчалась у Галичині провідними кооп. діячами: А. Жуком, Ю. Павликовським, К. Коберським, О. Луцьким. Авторами більших іст. нарисів укр. К. були: П. Пожарський, В. Височанський, Е. Дешко; історією зах.-укр. К. займалися І. Витанович, А. Качор.