Кормлення
| Кормлення, в давній Русі-Україні утримування держ. (княжих) урядовців населенням. Призначувані кн. урядовці для виконування суд. і адміністративних функцій (тивуни, посадники й ін.) отримували від населення корм натурою (харчування для себе. своїх дружинників, слуг і коней). Ці приходи іноді були визначені в ряді умові між кн. і дружиною; частину їх творили прибутки з карних штрафів Вира (покон вирний). Інститут К. сильніше розвинувся пізніше на рос. землях, де він проіснував до 17 в. Рештки К. збереглися в деяких обл. до 19 в. як натуральні побори шляхти і церковнослужителів. |
|
|
|
|
|
|