У зв�язку з заміною природних сіножатей і пасовищ на ріллю кормова площа і К. б. на Україні були з другої пол. 19 в. недостатні. Кормова площа УССР (в сучасних межах) займала 1913 р. бл. 10 млн га, в тому ч. лише 9% кормових культур. Основним кормом для домашніх тварин були зимою сіно і солома, літом � випас на пасовищах, перелогах і стернях, значно менше � овес і ячмінь, а б. цукроварень � відходи їх продукції (докладніше див. ЕУ І, стор. 1064). Щойно з 1930-их рр. інтенсивний ріст кормових культур (див.) збільшив кормову площу і зміцнив К. б. 1955 р. кормова площа УССР займала 13,6 млн га, з чого на кормові культури припадало 40%, 1959 р. вже 17,7 млн га, в тому ч. 55% кормових культур (в усьому СССР ледве 17%), так що природні сіножаті й пасовища постачають нині не більше як 1/3 всіх кормів. До збільшення й інтенсифікації К. б. дійшло зокрема за останнє десятиріччя у зв�язку з намаганням сов. влади збільшити поголів�я домашніх тварин і піднести їх якість. Для цієї мети служать збільшення посівів і урожайности кормових культур, зокрема збільшення посівів кукурудзи і коренеплодів. інтенсивна заготівля силосу (1953 р. � 8,2 млн т, 1959 р. вже 48,7 млн т, в тому ч. 385 т кукурудзи), піднесення урожайности природних сіножатей, виробництво комбікормів (кормові суміші, виготовлені на зав.) тощо. Див. також Тваринництво.

Книгарня Горизонт