Корогва, від монгольського хоронго, прапор, одна з інсіґній; за лит.-поль. часів 15�16 вв. К. називалися також полки, бо кожен з них мав свою К. Коз. К. були військ., гетьманські, полкові та сотенні; крім того, були ще малі значки-прапорці. К., як і значки, прикріплювалися до ратищ, на вершку яких був спис або хрест. Військ. К. охороняв ген. хорунжий з спеціяльним загоном вояків, полкову � полковий, а сотенну � сотенні хорунжі.

К. були шовкові й з ін. тканин, гаптовані золотом, вишивані або мальовані, різних фарб: блакитної, жовтої, жовто-блакитної, червоної, чорної, білої або в сполученні двох кольорів у формі обвідки або смугами. На К. містилися образи Спаса, Богородиці та святих, часто � хрест, іноді з півмісяцем та зірками по краях; з ін. зображень вживалися орел, герби воєводств та повітів або окремі геральдичні знаки. У 18 в. вже на всіх військ. К. було лише єдине зображення � нац. герб: � козак з самопалом та шаблею. Значки, здебільша трикутні однокольорові прапорці, прикріплювалися до списів.