Краків (Krakow), одно з найбільших і найстаріших м. Польщі, положене в її півд.-зах. частині над р. Вислою, важливий культ. центр; в 11�13 вв. поряд Ґнезна гол. м. Польщі, в 1320�1609 � її столиця й одно з найбільших м. Сер. Европи; 469 000 меш. (1957).

В княжу добу зв�язки К. з Україною були спорадичними, гол. торг. (через К. проходив важливий шлях з Києва до Праги і півд. Німеччини), вони стали ближчими з другої пол. 14 в., коли К. став столицею Польщі, до складу якої увійшла частина укр. земель. За Яґайлонів на королівському дворі, в замку Вавелі, перебували також українці, м. ін. мистці, а в ун-ті (з 1364) студіювала укр. молодь; одним з проф. був Юрій Дрогобич (1488), в К. друкувалася у Швайпольта Фіоля перша укр. книжка (1491). В кін. 18 в. в К. постала гр.-кат. парохія, якій з 1808 віддано церкву св. Норберта. Укр. колонія збільшилася в другій пол. 19 в., коли К. належав до Австрії, і в 1910-их рр. вона становила бл. 1500 осіб, в 1930-их рр. бл. 2000 (частково спольонізовані); переходовим елементом були студенти й жовніри. Українці купчилися б. церкви й т-ва �Просвіта� (з 1894), студенти (1888 � 60 осіб, 1911 � 200, 1924 � 100, 1930 � бл. 500) б. Укр. Студентської Громади (1924�39). В К. українці спершу студіювали перев. медицину, пізніше всі фахи в ун-ті, Академії Мистецтв, Гірничій Академії, Вищій Торг. Школі тощо. В ун-ті викладали в 19 в. (на теологічному фак.) українці � Ф. Кулревич, Л. Лаврисевич, О. Черлюнчакевич (всі три були одночасно гр.-кат. парохами), в період між двома світовими війнами � Б. Лепкий (катедра укр. літератури), І. Зілинський (катедра укр. мови), С. Томашівський, В. Кубійович, Ю. Панейко; в Гірничій Академії � І. Фещенко-Чопівський.

В 1939�41 рр. К. був важливим осередком укр. еміграції, яка туди наплинула після зайняття Галичини большевиками; ч. українців тоді перевищувало 3000. У зв�язку з тим, що К. був осідком нім. ген.-губернатора, в К. діяла в 1940�44 рр. централя укр. леґального життя в Ген. Губернії � Укр. Центр. Комітет та Укр. Видавництво, яке, крім книжкової продукції, видавало в К. щоденник �Краківські Вісті� й ін. газ. Після другої світової війни укр. колонія не може виявляти діяльности; гр.-кат. церкву поль. уряд 1947 сконфіскував і віддав полякам.

Низка пам�яток укр. старовини є в музеях Чарторийських (м. ін. рукопис Лавришівського євангелія, грамоти з 14�15 вв.) і Чапських, в бібліотеках Поль. Академії Наук і Яґеллонській, в скарбниці Вавельської катедри та ін. У Вавельській катедрі знаходиться поліхромія Каплиці Чесного Хреста з 1470 р. з староукр. написами, натомість не збереглися ін. розписи укр. мистців з 15 в. � спальних кімнат у Вавелі, Каплиці Мансіонерської і св. Трійці (каплиця королеви Софії, четвертої жінки Яґайла). У церкві св. Норберта був іконостас, виконаний учнями мистця Матейка за його проектом. На Раковецькому цвинтарі поховано бл. 300 вояків УГА, померлих в таборі Домбє.