Краснодар (VIII�19,20). до 1920 � Катеринодар, гол. м. Кубані, положене на правому березі р. Кубані, нині м. кранового підпорядкування і центр Краснодарського Краю РСФСР; 312000 меш. (1959). К. заснований 1794 чорноморськими (кол. запор.) козаками, як погранична фортеця, положена серед боліт в коліні р. Кубані (т. зв. Карасунський Кут); аж: до закінчення кавказьких воєн (1864) населення К. складалося виключно з козаків. 1867 К. став м. і адміністративним осередком Кубанського Козачого Війська, а з будовою залізниці Тихоріцька � К.�Новоросійське (1888) і гол. торг. осередком Кубані, зокрема торгівлі с.-г. продуктами; незабаром в К. розвинулися також с.-г. пром-сть. Разом з цим населення К. швидко зростало: з 8000 в 1860-их рр. до 66000 в 1897 і 148000 в 1913 р. К. був також деяким культ. осередком (ряд сер. шкіл, духовна семінарія, т-во дослідників Кубані, в-ва, преса тощо). З 1900-их рр. в К. діяла громада РУП, яку очолював С. Ерастов, Кубанський Союз Кредитових Товариств, в якому українці мали значний вплив, укр. книгарня тощо.

В 1917�20 рр. К. був � з перервами � осідком уряду респ. Кубанського Краю (див. Кубань) та часто тереном боїв білих і червоних армій; весною 1920 р. К. попав остаточно під больш. окупацію. 1926 р. К. мав 162500 меш., в тому ч. 48600 (29,9%) украіїнців, 83 400 (51,3%) росіян. В другій пол. 1920-их рр. під час українізації при Краснодарському Ін-ті Нар. Освіти діяв укр. відділ, виходила преса укр. мовою тощо; згодом і донині в К.. як і на всій Кубані, укр. мова не має ніяких прав.

К. є тепер важливим пром. осередком. Гол. галузі: харч. (масло-товщевий, м�ясний, тютюновий комбінат і ін.), легка (камвольно-вовняний комбінат союзного значення, шкіряна, взуттєва, швейна, лимарно-сідельна фабрики), металообробна (зав.: будів., нафтового устаткування, електро-ваговимірювальних приладів, виробництво запасних частин для с.-г. машин тощо), хемічна. В К. сходяться 4 зал. лінії з водним шляхом на р. Кубані.

К. � поважний культ. осередок. Ін-ти: мед., с.-г., пед., харч. пром-сти; технікуми: нафтовий, верстатобудів., електро-мех., с.-г.; низка н.-д. ін-тів: тютюну й махорки, олійних культур й ін.; музеї � іст.-краезнавчий і мистецтва; театри: драматичний, муз. комедії, ляльковий.