Кричевський Василь (1873Ц1952), визначний мистецтвознавець, архітект, маляр, графік, театральний і фільмовий декоратор, нар. в с. Ворожбі б. Лебедина (Харківщина); співорганізатор і проф. Укр. Академії Мистецтв (1917), проф. Київ. Архітектурного і Художнього ін-тів (1921Ц41), почесний д-р мистецтвознавства, заслужений діяч мистецтв УРСР (1940), з 1944 на еміґрації в Німеччині, згодом у Венесуелі, де й помер. К. як архітект здобув собі імТя проектом будинку Полтавського земства (1903), яким розпочав відродження укр. стилю, взоруючися на іст. спадщині укр. архітектури, зокрема використовуючи мотиви нар. будівництва і декоративних орнаментальних прикрас. Йому належить низка проектів держ. і приватних будинків у новому укр. стилі (Нар. дім у Лохвиці, будинки Д. Милорадовича, Щитківського, Меморіяльний музей б могили Т. Шевченка й ін.), а також надгробних памТятників (М. Милорадовича 1908, М. Грушевського 1936 в Києві, М. Коцюбинського 1931 в Чернігові та ін.).

У малярстві К. майстер імпресіоністичної школи, насамперед пейзажист, що з модерним декоративним малярством звТязує укр. льокальний кольорит. В його композиціях помітний великий декоративний хист.

Як графік К. піонер укр. книжкового мистецтва, з 1903 оформив понад 70 укр. видань (лІлюстрована Історія України╗, лКультурно-нац. рух╗ Ц М. Грушевського, лУкр. Книга XVIЦXVIII вв.╗, лБібліографічні Вісті╗ й ін.), уживаючи елементів старої укр. графіки і нар. орнаментики (В. Щербаківського лУкр. мистецтво╗ та ін.), а також користуючися композиціями з абстрактних конструктивістичних мотивів. К. виконав проекти держ. гербів, друків і печаті УНР, грошових банкнотів, поштових марок, екслібрисів й ін. В 1907Ц10 виготовив декорації і костюми для театру М. Садовського (лПродана наречена╗, лСіль. честь╗, лСтеповий гість╗, лБогдан Хмельницький╗, лМаруся Богуславка╗ та ін.), згодом у Держ. Нац. Театрі (1917Ц18 Ц лПанна Мара╗, лУрієль Акоста╗ й ін.), і Укр. Держ. Театрі (1920). 1925Ц29 був мист. консультантом укр. кінематографії й оформив в Одесі й Києві низку іст. і побутових фільмів (лТарас Шевченко╗, лТарас Трясило╗, лЗвенигора╗, лЗемля╗, лКармелюк╗, лНазар Стодоля╗, лСорочинський ярмарок╗ й ін.). К. як дослідник і збирач нар. мистецтва працював також у прикладному мистецтві, керував килимарнею Ханенків (1912Ц13) в Оленівці й був дир. Керамічної Школи в Миргороді (1918Ц19), виконав багато проектів килимів, вишивок, вибійок, посуду, меблів, внутр. оформлення приміщень і т. д. (На ретроспективній виставці К. 1940 р. в Києві було показано 1100 експонатів його творчости).

Ст. й рецензії К. на мист; теми друкувалися в журн. лСяйво╗, лУкраїна╗, лЧервоний Шлях╗ й ін. (лПро розуміння укр. архітектурного стилю╗, 1914, лБудинок, де жив Т. Шевченко╗ 1925, лАрхітектура доби╗ 1928 й іін.). К. найбільш всебічний мистець нашої доби, провідна і авторитетна постать у справах мистецтва на Україні; 1903Ц43 виховав цілу школу своїх послідовників.