Кримський Агатангел
Кримський Агатангел (1871Ц1941), визначний укр. орієнталіст, письменник (псевд. А. Хванько), історик укр. мови й літератури, дослідник фолкльору, д. чл. ВУАН і НТШ. Родом з Володимира Волинського сер. освіту дістав в Колегії П. Ґалаґана, вищу на Іст.-Філол. фак. Моск. Ун-ту та в Лазаревському Ін-ті Сх. Мов у Москві, в якому був з 1898 р. доц., з 1900 до 1918 проф. араб. філології й іст. Сходу; в 1896Ц98 студіював у Сирії. 1918 р. повернувся до Києва, де став одним з організаторів ВУАН і її першим неодмінним секретарем, фактично керівником, поклавши багато зусиль для розбудови ВУАН і особливо її Іст.-Філол. Відділу; 1929 р., на вимогу сов. влади, відійшов з цього посту. Як орієнталіст К. є автором цінних праць з ісляму, іст. та літератури арабів, турків і персів, м. ін. лІстория мусульманства╗ (1904Ц12), лИстория арабов и арабской литературы светской и духовной╗ (1911Ц12), лІсторія Персії та її письменства╗ (1923), лХафиз та його пісні╗ (1924), лПерський театр╗ (1925), лІсторія Туреччини та її письменства╗, 4 тт. (1924Ц27, рос. вид. 1910Ц16). До студій з історії укр. мови К. спонукали виступи Соболевського. К. поставив своїм завданням розбити погляд Соболевського про рос., а не укр. характер мови давнього Києва. Свої докази він будував однобічно тільки на пильному, але не завжди критичному вивченні староукр. текстів. Так постали три його полемічні ст.-розвідки лФилология и погодинская гипотеза╗ (1904), лНепевні критерії для діялектологічної клясифікації староруських рукописів╗ (1906), лДревнекиевский говор╗, а далі іст. лУкраинская грамматика╗ (1907, незакінчена). Пізніше К. підсумував свої погляди в ст. лУкр. мова, звідки вона взялася і як вона розвивалася╗, вміщеній у лНарисах з історії укр. мови╗ Шахматова і К. (1922), де також: додав важливу хрестоматію староукр. текстів. Спільно з Михальчуком К. видав велику лПрограмму для собирания особенностей малорусских говоров╗. К. брав активну участь в упорядкуванні укр. літ. мови й правопису, гостро виступаючи проти гал. правописної традиції, був ред. першого тому лАкад. словника╗ (1924). Як письм. К. відомий своїми поезіями на орієнтальні геми Ц три збірки лПальмове гілля╗ (1901, 1908, 1922), романом лАндрій Лаговський╗ (1895-1905), крім того. зб. лПовістки й ескізи з укр. життя╗ (1895), лБейрутські оповідання╗ (1906) й ін.; переклади з араб. і перської мов. К. належить чимало праць з літературознавства, серед них лРозвідки, статті й замітки╗ (1928), спільно з А. Левченком лЗнадоби для життєпису С. Руданського╗ (1926), і лНові знадоби для життєпису С. Руданського╗ (1929). |
|
|
|
|