Крижевецька єпархія, гр.-кат. єпархія в Югославії від її осідку � м. Крижевці (Krizevci), положеного в півн. Хорватії; заснована 1777 р. Пієм VI у висліді заходів Марії Терезії із гр.-кат. марчансько-свідніцького ген. вікаріяту римо-кат. Загребської дієцезії. Останній постав у 17 в. із створеної 1611 р. окремої уніятської єпархії, коли єп. Симеон Вратаня прийняв унію разом із своїми вірними, правос. переселенцями з Сербії і Боснії. Між ними працювали також українці � Методій Терлецький, пізніше єп. холмський, Никифор, який став єп.-помічником Симеона, Григорій Було (єп.-помічник у 1730-их рр.) і єп. Гавриїл Палькович (1751�59), обидва останні родом із Закарпаття. До К. є. були приділені, крім гр.-католиків у Хорватії, також укр. поселенці в Бачці, а в кін. 19 і на поч. 20 в. укр. поселенці в Славонії, Боснії й Банаті. Першим єп. К. є. був Василь Божичкович (1759�85), що відбудував гр.-кат. семінарію в Загребі. Після ряду єп. хорватів в 19 в. К. є. правили також українці: Юлій Дрогобецький (1891�1920), родом з Пряшівщини, і Діонисій Няраді (1920�40) з Бачки. В 1942�46 рр. К. є. очолював хорват Янко Шімрак, що помер від тортур у тюрмі; з 1950 р. нею управляє єп. Гавриїл Букатко, бачванський українець.