Кирило Турівський, єп. турівський (до 1182 р.), блискучий проповідник (збереглося бл. 10 проповідей), автор молитов і 2 повчальних оп. Проповіді К. � це самостійні обробки творів Івана Золотоустого і грец. джерел (в ориґіналі), більшість з них присвячені христології. К. надзвичайно вміло користується засобами ораторської техніки (діялоги, �плачі� тощо), дає чимало поетичних малюнків (відомий опис весни тощо), виявляє нахил до символічного тлумачення св. Письма. Проповіді К. мали вплив і за межами України та увійшли в різні зб. проповідної літератури. Молитви суворо аскетичного характеру є у вжитку до наших днів. Тема про �сліпого та кульгавого� розповсюджена в фолкльорі, тема другого оп. � запозичена з �Варлаама і Йоасафа�. Про К. див. �Исследования� Сухомлінова (1858, передрук 1908) та І. Єрьоміна �Литературное наследие Кирила Туровского�. [Д. Ч.]

Книгарня Горизонт