Ігумен, настоятель монастиря в сх. Церкві, в давнину кожного, згодом тільки менших монастирів; настоятелі великих монастирів стали зватися архимандритами. В Росії після реформи 1764 р. І. керував лише монастирями т. зв. третьої кляси, а інші очолювали архимандрити. Настоятелем усіх манастирів однієї провінції в Гр.-Кат. Церкві є протоігумен. Настоятельки жін. манастирів називаються ігуменями. Богослужбовим облаченням І. є чернеча мантія і набедреник. На Україні становище І. було впливове в княжу і коз. добу, зокрема в ділянці письменства й освіти; І. брали участь в соборах, виборах єп., на коз. радах.

Книгарня Горизонт