Іконостас
Іконостас (грец. ??????), в сх. церквах стіна з ікон, яка відокремлює святилище від храму вірних; має царські та двоє бічних дияконських дверей. І. стоїть на підвищенні солеї, за царськими вратами, має завісу. В зах. церквах (кат. і прот.) немає І., є лише невисокі барєри. В давнину всі церкви мали лише барєр, що відокремлював вівтар від вірних. В наслідок різного трактування на Сході й Заході внутр. прикрас храму, на Сході барєр згодом розвинувся в стіну І., а образ Тайної Вечері перенесено із запрестольної стіни на І., де він займає центр, місце. І. складається з кількох рядів ікон: в першому ряду на царських вратах звич. міститься образ Благовіщення і 4 евангелистів, праворуч образ Спасителя, а далі храмовий образ, ліворуч ікона Богоматері й одного з найбільш почитаних святих. В другому ряду, по обидва боки Тайної Вечері, образи Господніх і Богородичних празників, у третьому, по обидва боки образа Христа на троні, образи апостолів, в четвертому пророки, а іноді вище патріярхи або Христові страсті. І. завершує Розпяття. Повний І. має понад 50 ікон в 46 рядах, а його тип устійнився в 1415 в. Існують також нижчі І. з одним або двома рядами ікон. Ікони звич. переділені колонками, і вся будова оздоблена золоченими різьбами орнаментального характеру (поширені перев. рослинні мотиви). На Україні є багато високомист. І.: в церкві св. Пятниці у Львові з кін. 16 в. (семирядовий із 70 іконами), богородчанський (перенесений до Нац. Музею у Львові), рогатинський, крехівський, лаврівський та ін. Велика лаврська церква в Києві, за свідченням Павла Алепського, мала величавий І. з 16 в., з нього залишилася тільки срібна копія в кол. збірці Ханенків. Багато розкішних І. постало в добу барокко: в Миколаївському соборі, збудованому гетьманом Мазепою (знищений большевиками), в Золотоверхому Михайлівському соборі, в Юрївській церкві Видубецького монастиря й ін. в неовізант. стилі відомий І. П. Холодного в каплиці Духовної Академії у Львові (різьби А. Коверка). Укр. церкви в Америці характеризує часто поєднання візант. стилю з модерними напрямами. [І. К-ий, С. Гординський] |
|
|
|
|