Інсіґнії, на Україні також клейноди, дорогоцінні предмети, що є ознаками влади, гідности, спеціяльного відзначення. З археологічних знахідок на укр. землях відомі ще з кам�яного віку як І. декоративні кам�яні булави та топірці. В княжу добу І. були домові знаки, у князів � тризуб та його варіянти, що робилися на списах прапорів, на зброї, печатках, кераміці тощо. До І. належали вже тоді також бунчуки та стяги, рідше булава.

В коз. добу І. були: корогва, булава, бунчук, гербова печать, літаври, сурми, тростинові палиці з срібними кулями. Булава, як ознака влади, сх. походження; вживалася гетьманами та полк. з 16 в. Б. Хмельницький одержав срібну булаву � від поль. короля, прикрашену перлами та дорогоцінними каменями; від тур. султана � срібну з довгим написом; також від моск. царя в 1654 р. Булава була й ознакою отаманської влади на Запоріжжі; звідти була перенесена на Кубань, де і вживалася кубанськими отаманами аж до захоплення Кубані большевиками. Коз. полк. мали перначі � менші, ребристі булави, які носили за поясом.

Бунчук (тур. походження), дерев�яний спис з металевим декоративним навершком, що складається з срібних шнурів з китицями та прикріпленим до вершка одним чи двома жмутами кінського хвоста. За давньою коз. традицією С. Баторій надіслав в 1578 р. укр. гетьманові, крім корогви, також бунчук та ін. клейноди. Гетьманські бунчуки мали червоні хвости, в наголов�ї білі та чорні шнурки; у спільних гетьманів для реєстрових козаків і запорожців бунчуки були різного кольору � білого, червоного та чорного.

Коз. стяги (�хоронгви златописані�), здебільша кармазинові з вишитими на них образами святих, хрестами і гербами, носили поперед війська та поруч гетьмана чи отамана. Літаври � великі мідяні котли, натягнені шкурою, вживалися для сигналів при різних урочистостях. Рос. царі також дарували коз. гетьманам і Запор, війську різні клейноди.