Інститут Археології АН УРСР
|
Інститут Археології АН УРСР, н.-д. установа, створена 1938 у Києві після розгрому попередніх археологічних інституцій при ВУАН (Археологічна Секція 1921, Всеукр. Археологічний Комітет 192233, Секція Іст. Матеріяльної Культури 193334, Ін-т Іст. Матеріяльної Культури 193437) за незадовільну наук. діяльність; відділи первісної, скито-античної та словянської археології, лябораторія, бібліотека; має аспірантуру. До його складу увійшов з 1952 р. заповідник Ольвія і з 1956 р. відділ античної та середньовічної археології Криму в Симферополі, археологічна станція в Бахчисараї і заповідник Камяна могила. Львівський філіял, організований у 1939 р., був 1951 ліквідований та заступлений Археологічним Відділом Львівського Ін-ту Суспільних Наук. Керівники І. А.: М. Ячменьов (193839), Л. Славін (1940), П. Єфименко (1953), нині С. Бібіков. До співр. Ін-ту належали: П. Курінний, В. Козловська, І. Фабриціус, В. Петров, Н. Кордиш, М. Макаревич, Я. Пастернак, І. Старчук, М. Смішко, В. Гончаров, І. Самойловський, В. Довженок, О. Кульська й ін. Ряд археологічних експедицій на Україні здійснено І. А. при співпраці з Ін-том Матеріяльної Культури АН СССР, як також у вид. його співпрацюють укр. й чужі дослідники з-поза УССР. І. А. провадить археологічні досліди на Україні, координує праці наук. установ в ділянці археології. Досліди на місці провадяться системою окремих експедицій, гол. останнім часом на місцях будівництва великих гідротехн. споруд (Кахівка, Кременчук, Донецько-Донбаський канал і ін.). Організуються археологічні конференції (8 до 1956 р.). І. А. єдина установа на Україні, що дає дозвіл на ведення розкопів, чим сильно обмежена, самостійність та напрям наук. праці університетських катедр археології. І. А. публікує три серійні вид.: наук. записки Археологія (11 тт. за 194758),. зб. звітів і матеріялів археологічних експедицій Археологічні памятки УРСР (6 тт. за 194958 рр.), Краткие сообщения Института археологии (рос. мовою), монографічні праці й зб. (напр., останні: Нариси стародавньої іст. УРСР, 1957; І. Шовкопляс: Археологічні дослідження на Україні 191757, 1957 й ін.). В своїх працях І. А. застосовує марксо-ленінську інтерпретацію розвитку культур, спирається на фальшиво сконструйовану етногенезу укр. народу, знецінює Досліди дорев. археологів, відносно мало уваги присвячує дослідам зах. областей України. І. А. фактично позбавлений самостійносте, а працю провадить скоординовано із заг. пляном Ін-ту Іст. Матеріяльної Культури АН СССР, залежність від-якого найкраще виявляє факт призначення секретаря останнього С. Бібікова теперішнім дир. І. А. [Я. Пастернак] |
|
|
|
|
|
|