Інститут Літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР, заснований 1926 р. у Харкові як н.-д. установа з гол. завданням дослідження творчости Т. Шевченка й іст. укр. літератури в цілому. Проект орг-ції такого ін-ту при УАН у Києві подав С. Єфремов, але створено його при Нар. Комісаріяті Освіти, а керували ним партійні літератори: С. Пилипенко (дир. ін-ту), В. Коряк, А. Річицький, тільки формально на чолі його стояв Д. Багалій (вчений секретар Я. Айзеншток). До кін. 1920-их рр. у працях І.Л.Ш. і в його органі (річник лШевченко╗, ІЧII, 1928Ч30) брали участь і С. Єфремов, О. Дорошкевич, Б. Якубський, П. Филипович, В. Міяковський, В. Державин, В. Петров й ін. У Києві була відкрита філія І.Л.Ш. За перші роки його існування була проведена значна праця над дослідженням текстів Т. Шевченка (С. Єфремов, М. Плевако, О. Дорошкевич, Я. Айзеншток й ін.), хоч не бракувало й спроб його фальсифікації, яка особливо розгорнулася з поч. 1930-их рр. (зокрема в працях Є. Шабліовського) і завершилася тепер остаточним визначенням Т. Шевченка як лрев.-демократа╗, послідовника В. Бєлінського, М. Чернишевського й ін.

У звТязку з перенесенням столиці України з Харкова до Києва і черговою реорганізацією АН УРСР в середині 1930-их рр. І.Л.Ш. перенесено до Києва і разом з його філією передано до складу АН УРСР під теперішньою назвою. Дир. його був спочатку Є. Шабліовський, потім П. Тичина, з 1939 р. і досі О. Білецький. 1941 І.Л.Ш. був евакуйований до Уфи і входив до складу обТєднаного Ін-ту Мови й Літератури АН УРСР, 1944 р. повернувся до Києва.

З цього часу І.Л.Ш. став центром усієї літературознавчої праці в УРСР. Крім вид. 5-томника Т. Шевченка (1939), розпочато ще до війни акад. вид. його творів, з якого 6 тт. уже надруковано, а 7Ч10 тт., що містять малярську й графічну спадщину, готує до друку Інститут Мистецтвознавства, Фолкльору та Етнографії. Низка праць про Шевченка, виданих заходами І.Л.Ш. після війни (Д. Косарик Ч лЖиття і діяльність Т. Г. Шевченка╗; І. Пільгук Ч лТ. Г. Шевченко Ч основоположник нової укр. літератури╗ і лТворчість Т. Г. Шевченка і його вплив на розвиток укр. літератури 19 ст.╗, Є. Ненадкевич Ч лТворчість Т. Г. Шевченка після заслання╗, праці Є. Кирилюка, Є. Шабліовеького, О. Білецького, О. Дейча й багато ін.), як і велика кількість студій про ін. письм., завдяки партійній тенденційності позбавлені великою мірою наукової вартости. Це саме треба сказати й про велику низку праць, що вийшли до 100-річчя з дня народження І. Франка (1956): М. Возняка Ч лЗ життя і твррчости І. Франка╗, О. Білецького, І. Басса, О. Кисельова, Ч лІ. Франко. Життя і творчість╗, П. Колесника Ч лСин народу. Життя і творчість І. Франка╗, І. Басса Ч лІ. Франко. Біографія╗ й багато ін. Маючи великі рукописні фонди (35 814 одиниць розібраних і 8000 ще не розібраних), І.Л.Ш. видав по війні ряд збірок творів клясиків укр. літератури: В. Стефаника (3 тт., 1949Ч54), Л. Українки (5 тт., 1951Ч56), І. Котляревського (2 тт., 1952Ч53), П. Мирного (5 тт., 1954Ч55), М. Вовчка (6 тт., 1955Ч56), І. Франка (20 тт., 1950Ч56) і багатьох готує до друку. Добір творів (іноді зфальшованих) і коментарі так само тенденційні.

В І.Л.Ш. зосереджена праця над виданням заг. курсів іст. укр. літератури. 1941 р. почала друкуватися лХрестоматія давньої укр. літератури╗ О. Білецького (вийшла 1949, 2 вид. 1952), тоді ж був підготований до друку 2-томовий курс іст. укр. літератури (за ред. О. Білецького, С. Маслова і І. Єрьоміна), але поч. війни перервав вид.; лНарис іст. укр. літератури╗ (1945) С. Маслова і Є. Кирилюка був гостро критикований за лнаціоналізм╗ і вилучений з ужитку. 1954 р. вийшов новий лНарис іст. укр. літератури╗ рос. і укр. мовами, що, пристосований до сталінських концепцій укр. культури, цілковито спотворює укр. літ. процес. У цьому ж дусі вийшов і перший том лІсторії укр. літератури╗ (1954) за ред. О. Білецького, М. Бернштейна, М. Ґудзія й ін. 2 том цього вид., присвячений сов. літературі, завдяки тому, що зовсім збіднював сов. літературу замовчуванням великої кількости заборонених письм., був вилучений з ужитку і поновно (дещо поширений) вийшов 1957 р. Найбільша з заплянованих тепер праць І.Л.Ш.Чвид. 10-томової лІсторії укр. літератури╗, що має бути здійснене до 1966 р.

І. Л. Ш, складається тепер з відділів: давньої, дожовтневої, радянської, рос. літератури, літератури слов. країн нар. демократії, шевченкознавства, теорії літератури, відділу рукописів. Нещодавно засновано відділ франкознавства, що склав проспект повного зібрання творів І. Франка. В І. Л. Ш. працюють кількадесят наук. співр. і готуються кадри літературознавців через ін-т аспірантури. Видатніші з співробітників останнього часу: О. Вілецький, М. Ґудзій, С. Маслов (Ж1957), О. Дорошкевич (Ж1946), А. Шамрай (Ж1952), Є. Кирилюк, Н. Крутікова, С. Крижанівський, Л. Новиченко, Д. Косарик й ін.

Орган І.Л.Ш. Ч лРадянське літературознавство╗ (1938Ч40 вийшло 6 випусків), поновлене 1957 як двомісячник.