Інститути Народної Освіти
Інститути Народної Освіти (ІНО), високі школи в УССР, створені на поч. 1920-их рр. після ліквідації ун-тів (1920) на базі їх фіз.-матем.-природничих й іст.-філол. фак. та учительських ін-тів з метою готування учителів до заг.-осв. і проф. шкіл; ІНО ділилися на факультети соц. виховання і проф. освіти з різними відділами: фіз.-матем., фіз.-хем., біол., геогр., історії, мови й літератури тощо. Час навчання 45 років. 1929 р. в УССР було 12 ІНО (в Києві, Харкові, Одесі, Дніпропетровському, Ніжені, Полтаві, Камянці Подільському, Житомирі, Миколаєві, Херсоні, Чернігові, Луганському) з 6200 студентами, серед яких українці становили 65%. Більшість ІНО видавало свої Записки. Після відновлення ун-тів ІНО були ліквідовані, а їхні функції перебрали ун-ти й Педагогічні Інститути. Див. також Високі Школи. |
|
|
|
|