Зизаній-Тустановський Лаврентій (� після 1634), протоієрей, граматик і правос. теолог, з походження імовірно підкарп. міщанин; в 1590-их рр. учитель братських шкіл у Львові, Бересті і Вільні; з 1597 виховник по домах правос. аристократії, а з 1619 працював у Києві в гурті вчених, зібраних Є. Плетенецьким для вид. �Бесід Івана Золотоустого на послання апостола Павла�, і як учитель. За припущенням, помер протопопом у Корці на Волині. З.-Т. надрукував 1596 скомпільовану з львівського �Адельфотесу� 1591 р. за граматиками Ласкаріса, Крузія й Мелянхтона �Граматіку словенску� і буквар �Наука ку читаню и розумЬню писма словенскаго языка...�, до якого доданий �Лексис сирЬчъ реченія въкратцЬ събраны и из словенскаго языка на простый рускій діялектъ истолкованы� � перший друкований ц.-слов.- укр. словник (1061 слово). �Лексис� перевидали: незадовільно І. Сахаров (1848) і М. Возняк (�ЗНТШ�, СІІ). 1620 р. З.-Т. склав правос. катехизис (з деякими кат. елементами), надрукований 1627 в Москві, а згодом спалений моск. церк. владою за неправовірність; цим катехизисом користувалися старообрядці, перевидавши його кілька разів. Життєпис і писання З.-Т. досліджував М. Возняк (�ЗНТШ�, LХХХІІІ, СІ�СII). [О. Г.]

Книгарня Горизонт