Хотин (V7), м. в півн. Басарабії, р. ц. Чернівецької обл., 11 900 меш. (1970; 1897 23 800, 1930 15 300), положений на правому березі Дністра. Завдяки вигідному стратегічному положенню X. відограв значну ролю в іст. України, Молдавії, Польщі, Туреччини і Рос. Імперії. З 10 в. X. входив до складу Київ. Руси, згодом Гал.-Волинського Князівства, у другій пол. 13 в. у X. ґенуезці збудували фортецю. Від 1373 X: увійшов до складу Молдавії. X. згадується у Списку руських городів у кін. 14 в. (На Днестре Хотень) й у грамоті молд. воєводи Олександра 8.10.1408. З поч. 16 в Х. з малими перервами перебував у васальній залежності від Туреччини аж до 1812, бувши ключем до панування Туреччини над Молдавією. У 17-18 вв. X. був сильною фортецею, яка відограла значну ролю у війнах козаків (поч. 17 в.), поляків і росіян у боротьбі з турками. У Хотинській битві 1621 коз. військо разом з поль. перемогло тур. армію, а Хотинський мировий договір 1621 залишив X. у складі Молдавії, васаля Туреччини. За Хмельниччини коз. військо під проводом Т. Хмельницького двічі оволодівало X. (1650 і 165253). У бою під X. (11.11.1673) Ян Собєський разом з молд. і коз. відділами розбив тур. військо, захопив X. і анулював Бучацький мир. Під час рос.-тур. воєн X. короткочасно захоплювало рос. військо (1739, 176974, 178891 і 1806). Щойно Букарештський мирний договір 1812 визнав X. за Росією у складі якої він перебував до 1918. [...] Фрагмент статті А. Жуковського у: Енциклопедія Українознавства, т. 10
Головний вхід до Хотинської фортеці
Вїздна брама
Всі фотографії в цьому розділі є власністю книгарні "Горизонт"