Енциклопедія Українознавства, т. 10, Львів 2000, с. 3601-4015, ціна 45 грн.
Хмельницький Борис — Ящуржинський Георгій. Репрінт видання 1984 року видавництва "Молоде життя"
Список вибраних статей:
 

Хмельницький Тиміш — А. Жуковський

Хмельницький Юрій — А. Жуковський

Хмельниччина — О. Оглоблин

Хозари — А. Жуковський

Холера — Г. Шульц

Холм — В. Кубійович

Холмська єпархія — В. Лепцик

Холмщина — В. Кубійович

Холодний Петро, ст. — С. Гординський

Холодний Петро, мол. — С. Гординський

Холодний Яр — А. Жуковський

Холопи — В. Маркусь

Хомишин Григорій — В. Ленцик

Хорватія — В. Нота, В. Маркусь

Хорова музика — В. Витвицький

Хороводи — М. Пастернакова

Хортиця — А. Жуковський

«Хортиця», вид. кооператива у Львові, заснована й керована членами Т-ва Допомоги Емігрантам з України, діяла в 1928—39 рр.

Хорунжий (від хоругва — стяг, прапор), особа, що зберігала й опікувалася хоругвою

Хорунжий Анатолій (*1915), письм. родом з с. Михайлівки на Дніпропетровщині

Хорунжий Юрій (*1937), письм. родом з Києва

Хорхот Олександер (*1907), архітект родом з Києва

Хотимир, с. тепер Івано-Франківської обл.

Хотин (V—7), м. в півн. Басарабії, р. ц. Чернівецької обл.

Хотинська битва 1621, коз.-поль. перемога над Туреччиною (А. Жуковський)

Хотинське повстання 1919, організований виступ населення Хотинського пов. проти рум. окупації

Хотинський Євген (1877—1959), хемік-органік родом з Петербургу

Хоткевич Гнат — І. Кошелівець

Храмове свято — А. Жуковський

Храпливий Євген — А. Качор

Хрест — о. Л. Гузар, І. Коровицький

Хрещатик, гол. вулиця Києва — [А. Жуковський]

Хрєнов Константин (*1894), вчений у галузі електрозварювання

Хржонщевський Никанор (1836—1906), патолог, один з основоположників гістофізіології та санітарної освіти

Христенко Інна (*1919), письм. родом з Полтави

Христинівка (V—10), м. (з 1956) на Придніпровській височині, р. ц. Черкаської обл.

Христинопільський Апостол, ц.-слов. текст 12 в. зі рисами укр. мови того часу, писаний правдоподібно в Галичині

Христич Галина (*1913), кінооператор

Христич Зоя (*1932), оперова співачка-сопрано, родом з Тирасполя

Християнізація Руси-України — В. Ленцик

Християнсько-суспільний рух — В. Маркусь

Христюк Павло — А. Жуковський

Хроніка Наукового Товариства ім. Шевченка — С. Янів

Хрущов Микита — Р. М.

Художня самодіяльність — С. Янів, В. Маркусь

Хуліганство — В. Маркусь

Хуст — В. Маркусь

Хутір — В. Маркусь

Хутрова промисловість — В. Кубійович

 

Царгород — А. Жуковський

Цегельна промисловість — В. Кубійович

Цегельський Льонгин — о. І. Сохоцький

Цеглинський Григорій — В. Радзикевич

Целібат — о. В. Поспішил

Целюлозна промисловість — Р. М.

Цементна промисловість — Б. Винар

Цензура — Б. Струмінський

Центральне Представництво Української Еміграції в Німеччині — А. Фіґоль

Центральне Статистичне Управління при Раді Міністрів УРСР — Б. Кравченко

Центральний Державний Історичний Архів УРСР — В. Маркусь

Центральний Союз Українського Студентства — А. Жуковський

Центральний Український Кооперативний Комітет — А. Качор

Центральний Український Сільськогосподарський Кооперативний Союз — Р. М.

Центробанк — А. Качор

Центросоюз — А. Качор

Церква на Україні — Хронологічна таблиця А. Жуковським.

Церковна історіографія — А. Жуковський, О. Оглоблин, о. І. Патрило

Церковна музика — В. Витвицький.

Церковні обряди — І. Коровицький, о. М. Стасів, о. Ю. Федорів, Р. М.

Цехи — В. Маркусь

Цивільне право — Ю. Старосольський

Цивільний кодекс Української РСР— Ю. Старосольський

Цивільний процес — Ю. Старосольський

Цивільний процесуальний кодекс Української РСР — Ю. Старосольський

Цигани — В. Кубійович

Цимбал Віктор — С. Гординський

Цирк — С. Янів, В. Павловський

Цирульники — Г. Шульц

Цілинні землі — А. Жуковський, В. Кубійович

Цілуйко Кирило — Ю. Шевельов

Цукрова промисловість — В. Кубійович, Б. Винар

Цукровий буряк — Р. М.

Цюцюра Тиміш — А. Жуковський

 

Чайковський Андрій — І. Кошелівець

Чайковський Петро — Р. Савицький

Чапленко Василь — Ю. Луцький

Чарнецький Миколай, єп. — В. Маркусь

Чарнецький Степан — С. Янів

Чарниш Іван — О. Оглоблин

Чарниші — О. Оглоблин

Чарторийські — О. Оглоблин

«Час» (1945—49) — С. Янів

Часи дієслів — Ю. Шевельов

Челомей Володимир — С. Процюк

Червенські городи — В. Кубійович

«Червона Калина» — О. Навроцький, І. Кедрин-Рудницький

Червона Українська Галицька Армія — Л. Шанковський

Червоне козацтво України — І. Мигул

«Червоний Шлях» — І. Кошелівець

Червоноград — Р. М.

Черемшина Марко — І. Кошелівець

Черешньовський Михайло — С. Гординський

Черкасенко Спиридон — І. Кошелівець

Черкаси, черкаські люди, офіц. назва в актах і документах Моск. Держави для укр. козаків і укр. людності взагалі від другої пол. 16 до 17 в.

Черкаси, м. на півд. Київщини, положене на правому березі Кременчуцького водоймища [— Р. М.]

Черкаська область

Черкаське, с. м. т. Слов’янського р-ну Донецької обл.

Черкаське родовище бентонітових глин

Черкаський Абрам (1886—1968), маляр

Черкаський Іринарх (1869—?), історик права

Черкаський Теофан (*1892—?), політ. діяч

Черкаський завод хімічного волокна

Черкаський Краєзнавчий Музей

Черкашин Роман (*1906), актор, режисер

Черкес Олександер (*1894—?), фармаколог і токсиколог

Черн, Чорне місто, староруське м., положене в Прутсько-Дністровському межиріччі

Чернай Олександер (1821—98), зоолог

Чернелиця, с.м.т. на гал. Покутті, Городенківського пов. Івано-Франківської обл.

Черненко Костянтин (1911—85), сов. політ. діяч

Черненко Олександер (1864—1921), один з основоположників кооп. руху на Україні

Черненко Олександра (*1923), поетка і літературознавець

Чернецтво — І. Коровицький, о. І. Патрило

Чернець Олексій (*1924), графік родом з Києва

Чернецький Антін (1887—1965), гал. гром.-політ. і профспілковий діяч родом з Бережан [— С. Янів]

Чернецький Сава (1874-1934), культ. діяч і письм. у ЗДА, родом з Галичини

«Черниговскій листокъ», рос.-укр, тижнева газ., що виходила з ініціятиви гуртка укр. літ. діячів у Чернігові з липня 1861 до серпня 1863 (61 чч.)

Черников Володимир (*1918), маляр і графік родом з Лисичанського

Черников Сергій (*1912), математик рос. роду

Черниш Олександер (*1918), археолог родом з Чернігівщини

Чернишевський Микола (1828—89), рос. публіцист і письм. родом з Саратова [— П. Петренко]

Чернишов Борис (1888—1950), геолог і палеонтолог родом з Кубані

Чернишов Борис (*1907), театральний декоратор родом з Харкова

Чернівецька область, обл. у зах. частині УССР, утворена 1940

Чернівецький Державний Університет 

Чернівецький краєзнавчий музей, заснований на базі музею, створеного 1863

Чернівецький Український Музично-Драматичний Театр ім. Ольги Кобилянської, заснований 1940 на базі Харківського Держ. Театру Революції (з 1931) [— В. Ревуцький]

Чернівці (V—6, нім. Czernowitz, рум. Cernγuώi), політ., культ. і рел. центр Буковини [А. Жуковський]

Чернігів (II—12), м. на Придніпровській низовині, на правому високому березі Десни, гол. м. Чернігівщини й Чернігівської обл. [В. Кубійович, О. Оглоблин, Р. М.]

Чернігівка, с.м.т., р.ц. Запор. обл., положене над р. Токмаком

Чернігівська губернія, адміністративно-територіяльна одиниця на Лівобережній Україні, створена 1802 — В. Кубійович

Чернігівська друкарня, заснована бл. 1675 Лазарем Барановичем у Новгороді Сіверському, 1679 перенесена до Чернігова — С. Янів

Чернігівська Колегія, одна з найстарших сер. шкіл на Україні, заснована 1700 за зразком Київ. Колегії чернігівським архиєп. Іоаном Максимовичем

Чернігівська область

Чернігівська фабрика музичних інструментів, заснована 1934

Чернігівське князівство, одна з найбільших і найміцніших держ. формацій України-Руси 11—13 вв., що існувала з 10 в. — М. Ждан, О. Оглоблгін

Чернігівський Державний Історичний Музей, постав 1922 гол. на базі Музею Старожитностей В. Тарновського (з 1897), колекцій Музею Архівної Комісії та ін.

Чернігівський камвольно-суконний комбінат

Чернігівський комбінат хімічних волокон імені 50-річчя Великої Жовтневої Соціалістичної Революції

Чернігівський Троїцько-Іллінський Монастир див. Троїцько-Іллінський Монастир.

Чернігівського полку повстання, збройний виступ, підготований Півд. Т-вом (декабристів) на Україні 10-15.1.1826 — А. Жуковський

Чернігівщина — А. Жуковський, В. Кубійович

Чернін (Czernin) Оттокар (1872—1932), австр. політ, діяч, граф, родом з Димакур (тепер Чехо-Словаччина)

Чернобаєв Микола (1797—1868), лікар родом з Чернігівщини

Чернов Василь (1852—1912), педіатр, нар. б. Тифлісу (в Грузії)

Чернов (справжнє прізвище Малошийченко) Леонід (1899—1933), письменник родом з Єлисаветградщини

Чернов Леонід (*1915), маляр і графік родом з Старобільська

Чернова Маріяна (*1923), мистецтвознавець родом з Охтирки

Чернявський Микола — І. Кошелівець

Черняхівська культура

Чехи — В. Маркусь

Чехівський Володимир — А. Жуковський

Чехізми — Б. Струмінський

Чехія — В. Маркусь, Р. М.

Чехович Костянтин, єп.

Чехо-Словаччина — В. Маркусь

Чигирин

Чигиринські походи (1677—78)

Чижевський Дмитро — Ю. Луцький

Чикаленко Євген — А. Жуковський

Чиншові селяни — В. Маркусь

Числівник — Ю. Шерех

Чистякова Валентина — В. Ревуцький

Чишко Олесь — В. Витвицький

Чікаго — Д. Маркусь

Чопей Василь — Ю. Шевельов

Чорна металургія — Б. Винар, В. Кубійович, Р. М.

Чорна Рада

Чорне море — В. Кубійович, І. Тесля

Чорнобиль — А. Жуковський

Чорновіл В’ячеслав — І. Кошелівець

Чорногора — В. Кубійович

Чорнозем

Чорноморська фльота — Л. Шанковський, Р. М.

Чорноморське козацтво — А. Жуковський

«Чорноморці» — Я. Гладкий

Чорносотенці — В. Маркусь, Б. Струмінський

Чорнухи (III—13), с. м. т., положене над р. Многою, р. ц. Полтавської обл.

Чорнухине (V—19), с. м. т. Перевальського р-ну Ворошиловградської обл.

Чорнушка (Nigella L.), рід однорічних трав’янистих рослин родини жовтецюватих

Чорнянка (Чернянка, II—18), с. м. т., р. ц. Білгородської обл. РСФСР

Чорнята (Чернята) Іван, коз. ген. обозний у 1648—49

Чорт, персонаж слов. мітології.  (П. Одарченко)

Чортків (IV—6), м. над р. Серетом в півд. частині гал. Поділля, р. ц. Тернопільської обл.

Чортківська офензива (також червнева офензива), назва воєнної операції Укр. Гал. Армії (УГА) 7—28.6.1919 проти поль. армії (Л. Шанковський)

Чортомлик, велика скитська могила (висота 20 м, діяметр — 350 м) .кін. 4 в. до Хр., положена за 22 км на півн.-зах. від Никополя (Дніпропетровська обл.)

Чортомлик, о., що був у гирлі р. Базавлуку

Чортомлицька Січ, також Базавлуцька або Стара Січ, осередок Запор. Січі з кін. 16 в.

Чотирнадцята бриґада УГА, постала на весні 1919 з евакуйованих з Покуття підпільних частин УГА

«Чтения в Императорском Обществе истории и древностей российских», серійне вид., що містило праці «Императорского Общества» при Моск. Ун-ті за 1846—1918 рр. (з перервами); вийшло 264 кн. — Р. М.

Чубар Влас — Я. Білінський

Чубатий Микола — Я. Падох

Чубинський Павло — П. Одарченко

Чуда — І. Коровицький

Чудотворні ікони — І. Коровицький

Чуйкевичі — О. Оглоблин

Чума — Г. Шульц

Чумацтво — П. Одарченко, Р. М.

Чумацькі пісні — П. Одарченко

Чупахівка (III—15), с. м. т. на Слобожанщині, Охтирського р-ну Сумської обл.

Чупрей Іван (1882—1923), гал. гром. і політ. діяч

Чуприна-Чехівський Олекса (1889—1955), соліст-бас і дириґент хорів; родом з Київщини

Чупринка Григорій (1879—1921), поет і вояк-борець за самостійність України родом з с. Гоголева на Чернігівщині [— І. Кошелівець]

Чупринка Тарас, див. Шухевич Роман.

Чурай (Чураївна) Маруся (бл. 1625—50), леґендарна нар. співачка, що за переказами жила в Полтаві

Чурґович Іван (1791—1862), гр.-кат. свящ. родом з с. Новоселиці на Закарпатті

Чуфут-Кале, Чуфт-Кале, середньовічне печерне м.-фортеця, на сх. від Бахчисараю в Криму

Чухно Анатолій (*1926), економіст-теоретик родом з Батурина

 

Шамрай Агапій

Шамрай Сергій — А. Жуковський

Шандрук Павло

Шанковський Лев

Шанхай — А. Жуковський

Шаповал Микита — А. Жуковський

Шаповал Микола — А. Жуковський

Шараневич Ісидор — А. Жуковський

Шафонський Опанас

Шахи — Р. М.

Шахматов Алексей — Ю. Шевельов

Шахтинський процес 1928 — Б. Кравченко

Шашкевич Маркіян — М. Марунчак

Швайцарія — А. Жуковський

Шварцбарда процес — А. Жуковський

Швейна промисловість — Б. Винар

Швеція — А. Жуковський

Шевельов Юрій — О. Горбач

Шевство — А. Жуковський

Шевченко Ігор — М. Лабунька

Шевченко Тарас — М. Антохій

Шевченкознавство — М. Антохій

Шедель Йоган-Ґотфрід

Шейковський Каленик — Ю. Шевельов

Шекспір Вільям — І. Кошелівець

Шелесні — Ю. Шевельов

Шелест Петро — В. Маркусь

Шелухин Сергій — А. Жуковський

Шематизм — о. І. Патрило

Шептицький Андрей — В. Ленцик

Шептицький Климентій — В. Ленцик

Шептицькі — В. Ленцик

Шестидесятники — І. Кошелівець

Шипинська земля — А. Жуковський

Шіллер Йоган-Фрідріх — В. Ревуцький

Шкільна драма — І. Кошелівець

Шкільництво на Україні — Б. Струмінський, І. Бакало, Т. Плющ, В. Маркусь

Шкірні хвороби — Г. Шульц

Шкіряна промисловість — Б. Винар

Шкрибляк Юра — Р. М.

Шлемкевич Микола — Р. Савицький, С. Гординський

Шліхтер Олександер — А. Жуковський

«Шляхи мистецтва» — І. Кошелівець

«Шлях Перемоги» — С. Янів

Шляхта — А. Жуковський

Шнурової кераміки культура — А. Жуковський

Шовківництво — Б. Винар

Шовкова промисловість — Б. Винар

Шовкуненко Олексій — С. Гординський

Шосейні шляхи — Б. Винар

Шоста Січова Стрілецька Дивізія — Л. Шанковський

Штефан Августин — П. Стерчо

Штібер Здзіслав — Ю. Шевельов

Штундизм — І. Коровицький

Штучні (мінеральні) добрива — Б. Винар

Шульгин Олександер — А. Жуковський

Шульгин Яків — А. Жуковський

Шумицький Микола — А. Жуковський

Шумовський Павло

Шумський Олександер — А. Жуковський

Шумський Юрій — В. Ревуцький

Шумук Данило — О. Зінкевич

Шухевич Володимир — С. Янів

Шухевич Роман — В. Янів

Шухевич Юрій — О. Зінкевич

 

Щедрівки — П. Одарченко

Щербаківський Вадим — В. Павловський

Щербаківський Данило — В. Павловський

Щербацький Тимофій — А. Жуковський

Щербина Володимир — А. Жуковський

Щербина Федір — А. Жуковський

Щирський Іван

Щит — А. Жуковський

Щоголев Яків — І. Кошелівець

Щурат Василь — І. Кошелівець

 

Ювелірна промисловість — Б. Винар

Ювелірне мистецтво — Р. М.

Югославія — С. Рашковіч, О. Горбач

Юзик Павло — В. Кисілевський, В. Маркусь

«Юнак» — С. Янів

ЮНЕСКО — А. Жуковський

Юра Гнат — В. Ревуцький

Юра св. собор у Львові — С. Янів

Юра св. церква в Дрогобичі — С. Янів

Юр’єва (св. Михаїла) божниця — С. Янів

Юридична консультація — В. Маркусь

Юринець Володимир — Р. М.

Юрій Долгорукий — А. Жуковський

Юркевич Лев — М. Юркевич

Юркевич Памфил — Д. Чижевський, С. Ярмусь

Юрчак Василь — В. Ревуцький

Юрчакова Ганна — В. Ревуцький

Юрченко Петро — Р. М.

Юси — Ю. Шевельов

Юськів (Терен) Теодор — В. Витвицький

 

Яблоновський Олександер — М. Трухан

Яблонська Тетяна — С. Гординський

Яблонська-Уден Софія — М. Калитовська

Яблонський Анатоль — С. Гординський

Яворницький Дмитро — А. Жуковський

Яворський Матвій — А. Жуковський

Яворський Стефан, митр. — І. Коровицький

Ягідні культури — Е. Жарський

Яґіч Ватрослав — Ю. Шевельов

Яйла — І. Стебельський

Якименко Федір — В. Витвицький

Якобсон Роман — Ю. Шевельов

Яковлів Андрій — В. Маркусь

Якутович Юрій — С. Гординський

Яловий Михайло, див. Шпол Юліян.

Ялпух (Ялпуг, VIII—9), оз. в півд.-зах. частині Басарабії

Ялпух, (Ялпуг), р. в півд. Басарабії.

Ялта (VII—18), с. м. т. Першотравневого р-ну Донецької обл.

Ялта (IX—15), м. обл. підпорядкування Крим. обл., положене на березі Чорного моря

Ялтинська кіностудія художніх фільмів, створена 1922 на базі приватних кіноательє О. Хонженкова та І. Єрмольева

Ялтинська конференція (також Кримська), конференція 1945, вершинна дипломатична зустріч лідерів ЗДА, Великобританії й СССР 4—11.2.1945 [В. Маркусь]

Ялтинська Яйла (IX—15), частина найвищого пасма Крим. гір, або Яйли

Ямпольський Стефан — Б. Винар

Яната Олександер — Н. Осадча-Янага

Янів Володимир — О. Горбач

Яновська Любов -— І. Кошелівець

Яновський Юрій — І. Кошелівець

Янув Ян — Ю. Шевельов

Японія — А. Жуковський

Яр — І. Стебельський

Яричевський Сильвестер — А. Жуковський

Ярмарки — В. Маркусь

Ярмарки контрактові — В. Маркусь

Ярослав, місто — А. Жуковський, С. Кікта

Ярослав Володимирович Осмомисл — А. Жуковський

Ярослав Мудрий — А. Жуковський

Ярошинська Євгенія — І. Кошелівець

Яси, м. — А. Жуковський

Яснопольський Леонид — Б. Винар

Яснопольський Микола — Б. Винар

 

Книгарня Горизонт

 

Π‘Π°ΠΉΡ‚ управляСтся систСмой uCoz