Бердичів (IV9), м. обл. підпорядкування на р. Гнилоп'яті (притока
Тетерева) в півн.-зах. частині Придніпровської височини; р. ц. Житомирської
обл. Зал. вузол, 66 000 меш. (1939). Б. згадується більших м. України (понад
50 000 меш.) і осередком гуртової й ярмаркової торгівлі (збіжжя, худоба) та
дрібної пром-сти (ґалянтерія, взуття). У зв'язку з занепадом ярмаркової
торгівлі й будовою залізниць Б. не розвивався (56 000 меш. у 1897). На поч.
20 в. знову почав зростати (перед війною 1914 бл. 100 000 меш.). Населення
було переважно жидівське (55% у 1926); Б. був одним із осередків секти
хасидів. У січні 1918 перші великі бої німців з большевиками, в лютому 1918
важкі бої 2 куреня окремого Запор. загону й Запор. гарматного дивізіону з
больш. 7 армією; у березні 1919 бої корпусу Січових Стрільців із
большевиками за опанування зал. вузла. За сов. часу коштом торгівлі почала
розвиватися пром-сть: харчова, зокрема цукроварство, машинобудівельна для
с.-г., цукрової й харчової пром-сти, шкіряна та взуттєва. Педагогічний ін-т,
машинобудів. технікум, театр, іст. музей і культ.-іст. заповідник на базі
кол. монастиря. [Р. М.]
[Стаття в:
Енциклопедія Українознавства, т. 1]
Монастир-фортеця кармелітів босих (Соборна пл.), заснований Янушом Тишкевичем у 1630 р. на місті старого замку. Реконструкція за проектом Яна де Вітта (17391743 гг.).
Монастир-фортеця кармелітів босих складається з двох костелів: верхнього (17371754 гг.) і нижнього (1643 г.).
Всі фотографії в цьому розділі є власністю книгарні "Горизонт"