Кам�янець Подільський (V�7), м. обл. підпорядкування, р. ц. Хмельницької обл., мальовничо положене на сх. Поділлі над р. Смотричем, 18 км від її впадіння до Дністра; 33 000 меш. (1956). К. П. відомий з 12 в., коли входив до гал. князівства, в 1360-их рр. перейшов під володіння Литви, з 1430 р. Польщі, 1374 дістав міські права (від кн. Юрія Коріятовича). З 15 в. мав значення як найважливіше, побіч Львова, торг. м. Поділля (торгівля з Чорномор�ям) та як найбільша на півд. сх. фортеця Польщі для захисту від татар і турків; гол. м. Подільського воєводства; в м. жили українці й вірмени, згодом також поляки, найпізніше наплинули жиди. 1672 К. П. здобули турки і гетьман Дорошенко, до 1699 м. належало Туреччині, пізніше знов Польщі. За Росії (з 1793 р.) фортеця була. скасована (1808) і К. П. став губ. м. Завдяки своєму положенню (в трикутнику між Росією, Австрією й Румунією) та бракові залізниці (її побудовано щойно 1914 р.) К. П. в 19 в. не розвивався (1860 р. � 22 800 меш., 1897 � 34 500) і мав адміністративно-торг.-ремісничий характер. Більше значення К. П. мав як культ. осередок Поділля: духовна семінарія, з якої вийшло багато укр. діячів (С. Руданський, М. Леонтович, А. Свидницький, М. Коцюбинський та ін.), одна з найстаріших на Наддніпрянщині �Просвіт�, Іст.-Археологічне Т-во й Іст.-Археологічний Музей, заснований Ю. Сіцінським, 10 сер. шкіл, театр тощо. За укр. влади в К. П. відкрито Кам�янець-Подільський Держ. Укр. Ун-т; в 1919�20 рр. К. П. був кілька разів осідком уряду УНР і (в 1919) ЗО УНР; під кін. 1920 р. окупований большевиками.

За сов. влади К. П. і далі слабо розвивається (1926 р. � 32 100 меш., в тому ч, 45% українців, 40% жидів, 7% росіян, 6% поляків; 1956 р. � 33 000); до 1940 р. був обл. м. Невелика пром-сть: варстатобудів., консервний, алябастровий зав., тютюнова і швейна фабрики тощо. Пед. і с.-г. ін-ти, 5 технікумів, ботанічний сад. Нині К. П. обіймає старе м., розташоване на скелястому плято у петлі р. Смотрич з вузькими крутими вуличками, з старими будинками, відділене глибокою ущелиною від замка, який боронив вступ до м., та новіші р-ни (правильно забудований �Новий плян�, передмістя Руські й Поль. Фільварки). З архітектурних пам�яток найкраще зберігся замок, побудований в 15�16 вв. на місці давнього дерев�яного, дещо перероблений у 17�18 вв., з укріпленнями і 9 баштами (див. мал. на стор. 740); з 1946 замок є держ. заповідником заг.-союзного значення. З кам�яних мурів і башт самого міста залишилися лише фраґменти, м. ін. знаменита �Руська брама� (14 в.). З ін. пам�яток треба згадати: ратушу з 16�18 вв., реставровану в 19 в. і останньо 1954�55 р.; з церков: найстарішу вірменську св. Миколая (15 в.), Івано-Предтеченську (16 в.) і Петропавлівську (15�16 вв.), обидві � конхові храми, пізньоренесансовий костьол домініканів, кол. кат. катедру ґотичного стилю з кін. 15 в. з добудованим за тур. часів мінаретом й ін.; т. зв. Турецький міст 14 в. та низку приватних будинків доби ренесансу й барокко. (В. Кубійович) [Стаття в: Енциклопедія Українознавства, т. 3]