Львів (латинське Leopolis, поль. Lww, нім. Lemberg,
рос. Львов), іст. столиця Галичини і Зах. України, другий після Києва
культ., політ. і рел. осередок України, найбільше м. Зах. України...
Архітектурні й мист. папятки Л. Найдавнішою памяткою Л. є фундаменти і
мури церкви св. Миколая, заснованої у 13 в. кн. Львом (горіла 1623 і
1783, відбудована 1800). Ряд церков княжої доби, колись у
візант.-романському стилі, пізніше перебудовані, зберігають нині тільки своє
іст. з 13 в. положення: св. Онуфрія з монастирем, згодом фортифікованим, св.
Пятниці, св. Миколая (усі на Жовківському передмісті), костьол св.
Івана Предтечі на Старому ринку (1260, звязаний традицією з дружиною кн.
Льва Констанцією, католичкою, дочкою угор. короля Белі IV); церква-монастир
св. Юра, заснована далеко від княжого города на півд.-зах. горбах кн. Львом
(за ін. даними Васильком). Зовсім зникли ін. церкви княжої доби: св. Теодора
(де нині Центр. площа), Воскресенська (при шляху до Голоська).
Благовіщенська (проти тюрми Бригідки, кол. кляштора св. Бриґіди поч. 17 в.)
й ін. Єдиною без сумніву справжньою памяткою укр. княжого Л. є славний
святоюрський дзвін Димитрія (1341, Яків Скора), зразок ґотичного
ливарництва.
З ґотичного Л. 1415 вв. залишилася тільки римо-кат. катедра кін. 14 в.
(нинішній вигляд з 176176, найціннішою добудовою є ренесансова каплиця
Кампіянів 17 в., ймовірно твір П. Римлянина) і деякі деталі в камяницях на
площі Ринку. Всі ін. памятки тієї доби знищила пожежа в 1527.
З кін. 16 в. Л. набрав ренесансового вигляду. Л. єдине м. України, в якому
збереглися ренесансові будівлі, насамперед ансамбль споруд Успенського
братства на вул. Руській
Успенська (Волоська) церква (горіла 1527,
відбудована 15911631), каплиця Трьох Святителів (1578), вежа
Корнякта (157280), а далі
Вірменський собор, каплиця
Боїмів
(1617), костьоли Бернардинів (1630), св. Лазаря, Марії Магдалини, св.
Войтіха, св. Софії, синагога Золотої Рози (1582), житлові будинки на площі
Ринку Чорна камяниця Анчевських 1577, дім Корнякта 1580, камяниця
Массарі й ін.
Бароко, панівний стиль 17 в., питомий для Києва, у Л. слабо представлене. В
бароковому стилі церкви св. Петра і Павла (1668, реконструкція 18 в.,
фрески Л. Долинського), св. Духа (1729, пізніше церква Гр.-Кат.
Богословської Академії, знищена бомбою 1939), Преображенська (образи
Устіяновича); костьоли Єзуїтів (1635, Джакомо Бряно), Кармелітів (1634),
Марії Громничої (1644), Францісканів, св. Антонія, Клярисок, Сакраменток; із
будівель шпиталь, кол. колеґія Піярів (1748).
Під час заг. занепаду і зубожіння 18 в. у Л. постав
Собор св. Юра,
одна з кращих у Сх. Европі будов у стилі рококо символ укр. Л.; в цьому ж
стилі також костьол Домініканів, помітний своєю банею (1740, Ян де Вітте); з
житлових будинків рококова фасада палати Любомирських (17 в.) на площі
Ринку, осідок перших австр. губернаторів (до 1820), пізніше дім Просвіти.
В стилі австр.-нім. класицизму військ. вартівня на площі І. Підкови (кол.
св. Духа), Бібліотека АН УРСР (кол. Оссолінеум), Львівський
Наук.-Природничий Музей АН УРСР (кол. музей Дідушицьких), Кабінет Мистецтва
АН УРСР (кол. бібліотека Баворовських). У стилі пізнього ампіру ратуша і 4
криниці на площі Ринку, у псевдоренесансовому (віденському) стилі:
політехніка, ун-т, оперний театр, гол. двірець, пром. музей.
[автор А. Фіґоль] Фрагмент статті у: Фрагмент статті в:
Енциклопедія Українознавства, т. 4
Ратуша (1835 р., проект І. Маркля та Ф. Трешера)
Ратуша
Ратуша
65-метрова вежа ратуші
Гордість Львова "Чорна камяниця" (пл. Ринок, 4). Історичний музей
Фонтани львівського Ринку
Фонтани львівського Ринку
Фонтани львівського Ринку
Фонтани львівського Ринку
Фонтани львівського Ринку
Королівська
камяниця, або палац Корнякта (1580 р.)
Корняктів дім, побудований 1580 у Львові на Ринку архітектом П.
Барбоном для К. Корнякга; памятка ренесансової архітектури з внутр.
подвірям з відкритою триповерховою ґалеріею. Портал і завершення К. д.
(добудоване пізніше) бароккові. З другої пол. 17 в. К. д. став власністю
короля Яна Собеського, 191239 у ньому містився Музей ім. Собеського, тепер
Львівський Держ. Іст. Музей. Текст в:
Енциклопедія Українознавства, т. 3
Королівська камяниця, або палац Корнякта (1580 р.)
Королівська камяниця, або палац Корнякта (1580 р.)
Італійське подвіря Королівської камяниці
Львівський Ринок
Вид на міську ратурашу та латинський кафедральний собор
Латинський
кафедральний собор Вознесіняя
Божої Матері.
Церква побудована на кошти Казимира Великого у
13601493 рр.
Латинський кафедральний собор
Всі фотографії в цьому розділі є власністю книгарні "Горизонт"