Тимошенко Степан — Р. М.

Тимчасовий Уряд — Р. М.

Тимченко Євген — Б. С.

Титанові руди — С. Процюк

Тифи — Г. Шульц

Тичина Павло — Р. М.

Тканини мистецькі — В. Годис

Тмутороканське князівство — М. Ждан

Товариство «Україна» — Р. М.

Товариство Українських Поступовців — А. Жуковський

Товариський суд — Р. М.

Топонімія — Б. Струмінський

Торгівля УССР — І. Коропецький

Торки — М. Ждан

Торонто — І. Тесля, В. Верига

Торфова промисловість — С. Процюк

Тракторобудування — В. К.

Транскрипція — В. Свобода

Трансністрія — А. Жуковський

Транспорт УССР 1950—77 — І. Коропецький, Р. М.

Транспортне машинобудування — С. Процюк

Трест — С. Процюк

«Третій Рим» — О. Оглоблин

Третя Залізна Стрілецька дивізія Армії УНР — Л. Ш.

Тризуб — А. Жуковський

Трипільська культура — Н. Кордиш-Головко

Тріясовий період, див. Геологія України.

Троїсті музики, нар. інструментальний ансамбль у складі скрипки, басолі (баса), бубна (в центр. обл.), або скрипки, цимбалів, бубна (у зах. обл.).

Троїцьке (кол. Кальнівка; IV—19), с. м. т. в півн.-зах. частині Ворошиловградської обл.

Троїцьке-Харцизьке (VI—19), с. м. т. Донецької обл., підпорядковане Харцизькій міськраді, положене в півд.-сх. Донбасі, над р. Кринкою

Троїцький Іван (1854—1923), лікар-педіатр родом з Чернігівщини, син свящ.

Троїцький собор у Новомосковському

Троїцько-Іллінський монастир, чоловічий правос. монастир у Чернігові

Тролейбусний транспорт, безрейковий наземний вуличний електричний транспорт, з 1950-их рр. один з основних видів міськ. транспорту в УССР. Перший тролейбус почав діяти на Україні 1935 у Києві (у Москві 1933)

Троцький Лев — І. Майстренко

Трощинський Дмитро — О. Оглоблин

Трубопровідний транспорт — Б. Винар

Трудове право — А. Білинський

Трудові ресурси — Б. Винар

Труш Іван — С. Гординський

Туган-Барановський Михайло — Б. Винар

Туманські — О. О.

Туреччина і Україна — А. Жуковський, О. Оглоблин

Туризм — Е. Жарський

Турово-Понське князівство — М. Ж.

Тутковський Павло — В. К.

Туркізми — В. Свобода

Тюрма — А. Білинський

Тютюн — Р. М.

Тютюново-махоркова промисловість — Р. М. і М. Влох

Угорці — В. Маркусь

Угорщина — В. Маркусь

Угризми — В. С.

«Україна» — Р. М.

Україна в 1917—1980 рр. — А. Жуковський

«Україна» — назва — Р. М.

Українбанк — А. Качор

Українізація — А. Жуковський

Українка Леся — П. Одарченко

Українофільство — Р. М.

Українська Автокефальна Православна Церква

Українська Академічна Громада

Українська Академія Наук — Р. М.

Українська Військова Організація — 3. Книш

Українська Вільна Академія Наук — Р. М.

Українська Галицька Армія — Л. Шанковський, Р. М.

Українська Головна Визвольна Рада — В. Маркусь

Українська Господарська Академія — Р. М.

Українська Греко-Православна Церква — А. Жуковський

Українська Державна Академія Мистецтв

Українська діаспора — В. Кубійович, В. Маркусь

Українська Католицька Церква — В. Маркусь

Українська Комуністична Партія — І. Майстренко

Українська лінія — О. О.

Українська Медично-Харитативна Служба — А. Ф.

Українська Народна Поміч

Українська Народна Рада Пряшівщини — В. М.

Українська Національна Армія — Р. Колісник

Українська Національна Єдність у Франції

Українська Національна Партія — А. Ж.

Українська Національна Рада

Українська Національна Рада у Львові — Р. М.

Українська Національна Рада 1918—19 Західно-Української Народної. республіки — М. Добрянський

Українська Партія Соціалістів-Революціонерів — А. Жуковський

Українська Партія Соціалістів-Революціонерів-Боротьбістів (комуністів)

Українська Партія Соціалістів-Федералістів — А. Ж.

Українська Повстанська Армія — М. Прокоп, М. Штендера

Українська Православна Церква — А. Жуковський

Українська Православна Церква у ЗДА — А. Жуковський

Українська Радикальна Партія — І. Лисяк-Рудницький, Дж. Химка, Р. М.

«Українська Радянська Енциклопедія» — Р. М.

Українська Республіканська Капеля — В. В.

Українська Совєтська Соціалістична Республіка (УОСР) — В. Маркусь

Українська Соціал-Демократична Партія — Р. М.

Українська Соціял-Демократична Робітнича Партія — А. Жуковський

«Українська Хата» — П. Багацький

Українська Центральна Рада (УЦР) — А. Жуковський

Українське Видавництво — В. Кубійович

Українське Визвольне Військо — Л. Шанковський

Українське Державне Правління 1941 — Р. М.

Українське Національне Об’єднання — 3. Кмиш

Українське Національне Об’єднання — В. Маруняк

Українське Національно-демократичне Об’єднання — В. Мудрий і Р. М.

Українське Суспільно-Культурне Товариство — М. Трухан

Українське Технічне Товариство — 3. Коханівський

Українське Центральне Допомогове Об’єднання Австрії — С. Наклович

Український Братський Союз

Український Вільний Університет — В. Янів

«Український Вісник»

«Український Історичний Журнал» — Р. М.

Український Католицький Університет ім. св. Климента — о. І. Музичка

Український Конґресовий Комітет Америки — Р. М.

Український Крайовий Комітет — М. Добрянський

Український кристалічний масив — Д. Дражевська

Український Молодий Театр «Заграва» — В. Р.

Український Народний Союз — Я. Падох і Р. М.

Український Народний Театр ім. І. Тобілевича — В. Р.

Український Науковий Інститут Гарвардського Університету — Б. С.

Український Науковий Інститут у Берліні — В. К.

Український Науковий Інститут у Варшаві — В. К.

Український Національний Комітет — Р. М.

Український Союз Хліборобів Державників

Український Технічно-Господарський Інститут — П. Зелений

Український Християнський Рух — В. Янів

Український Центральний Комітет — В. Кубійович

Український Червоний Хрест

Українські Освітні Товариства — В. К.

Українські Січові Стрільці — Л. Шанковський

Українські Установчі Збори — А. Жуковський

Української Бесіди Театр

Українсько-польська війна в Галичині 1918—19 — Р. М.

Українсько-совєтська війна 1917—21 — А. Жуковський

Ульянівка (V—11), м. (з 1974), р.ц. Кіровоградської обл.

Ульянов Петро (1899—1964), скульптор-монументаліст родом зі Смоленщини

Ульянова Валентина (*1939), графік родом з Донецького

Уманець Василь (*1916), композитор і педагог родом з Київщини

Уманець Федір (1841—1908), письм.-історик і гром. діяч зі старого коз.-старшинського роду Глухівщини

Уманський Моріц (1907—1948), театральний і кінодекоратор; родом з Житомира

Уманський Олександер (2.2.1900, Київ — 1973), укр. учений у ділянці будів. техніки

Уманцев Федір (*1914), мистецтвознавець родом з Донеччини

Уманці, коз.-старшинський рід правобережного походження, відомий з часів Хмельниччини

Умань, Гумань (V—11), м. обл. підпорядкування, положене на Придніпровській височині над р. Уманкою

УМО, Українське Мистецьке Об’єднання, діяло 1929—31 у Києві,

Унава, р. на Придніпровській височині, права притока Ірпеня

Унбеґавн (Unbegaun) Борис (1898—1973), рос. мовознавець-славіст нім. походження

Унів, кол. с. Перемиського пов. в Галичині (1300 меш.) [Б. Казимира]

Універмаги, універсальні маґазини — великі підприємства роздрібної торгівлі

Універсали Української Центральної Ради — А. Жуковський

Університет — В. Струмінський

Унія — В. Ленцик

Урал — Р. М.

Уряд Української Народної Республіки (УНР) в екзилі в 1920—18 рр. — А. Жуковський

Усатівська культура — Н. Кордиш-Головко

Успенка (V—20), с.м.т. Лутугинського р-ну Ворошиловградської обл., положене в сх. частині Донбасу

Успенська (Волоська) церква у Львові, збудована 1591—1629 [С. Гординський]

Успенський збірник, велика (304 фоліо) зб. текстів для читання кін. 12 — поч. 13 в. (перев. житія святих з травневого циклу, менше — з ін. місяців, а також казання, гол. Іоана Золотоустого)

Успенський собор Печерського монастиря у Києві

Успенський Собор у Володимирі Волинському, збудований волинським кн. Мстиславом Мстиславовичем 1160

Успенський (Юріївський) собор у Каневі

Устав, ранній тип письма кириличних рукописів [В. Свобода]

Устав, закон або зб. правил, що регулював ту чи ту ділянку правовідносин, також важливий акт законодавства, що становив джерело права за княжої доби. 

Устимовичі — О. О.

Устиянович Корнило

Учительські євангелія — Б. Струмінський

Учительська Громада у Львові

Фабричне законодавство — В. Маркусь

Фармакологія — Г. Шульц

Фасмер Макс

Фастів [див. Хвастів]

«Фауна України» — Е. Жарський

Февдалізм — І. Лисяк-Рудницький

Федак Степан

Феденко Панас

Федералізм — В. Маркусь

Федорович Іван — Б. С.

Федькович Осип Юрій — А. Жуковський

Фейлетон — І. К.

Фельдшер — Г. Шульц

Фещенко-Чопівський Іван

Филипович Павло — М. Н.

Фізика — О. Біланюк

Фізична культура — Е. Жарський

Фізіологія рослин — Е. Жарський

Фізіологія тварин і людини — Е. Жарський

Філателія — С. Кікта

Філатов Володимир — Г. Ш.

Філологія — Б. С.

Філософія — І. Мірчук, В. Маркусь, Є. Лащик

Філадельфійська митрополія — Б. Процько •

Філадельфія — Б. Процько, В. Маркусь, М. Лабунька

Філянський Микола

«Флора УРСР» — Е. Ж.

Фльорентійська унія — В. Л.

Фотографія — В. Павловський, Р. Миколаєвич, М. Пежанський

Франко Іван — А. Жуковський

Франція й Україна — А. Жуковський

Фреска — С. Гординський

Фронт Національної Єдності — С. Волинець, Р. М.

Футбол — Е. Жарський

Ханенки — А. Жуковський

Ханенко Микола — А. Жуковський

Харбін — В. Кубійович

Харкна Мирослав (*1909), церк. і гром. діяч, укр. кат. свящ., родом з Галичини

Харитоненко Іван (1820—91), землевласник і цукрозаводчик, відомий філантроп

Харіюс, див. Пирій.

Харкевич Едвард (23.2.1855 — 24.9.1913), гал. педагог, родом з Станиславова

Харкевич Олександер (1904—65), учений фізик-кібернетик нар. у Петербурзі

Харків, р. на Сер. височині, ліва притока р. Лопані (сточище Дінця), в яку впадає в м. Харкові. Довж. 71 км, сточище 1160 км², пересічна шир. долини 2 км, річища 2—6 м.

Харків, м. на сх. України, великий пром. і культ. центр, важливий транспортний вузол, іст. гол. м. Слобідської України [В. Маркусь]

«Харків», літ. зб. харківської обл. орг-ції Спілки письм. України; появлявся в 1952—55 рр., вийшло 8 книжок

Харківська школа романтиків — П. Петренко

Харківський Державний Академічний Український Драматичний Театр ім. Т. Шевченка — В. Ревуцький

Харківський Державний Український Академічний Театр Опери та Балету ім. М. Лисенка — В. Ревуцький

Харківський Державний Університет ім. М. Ґорького — В. Маркусь

Харчова промисловість — В. Кубійович, Ю. Савчук

Хаустов Павло (1882—1944), архітектор родом з Росії

Хаютін Давид (1896—1957), лікар-патологоанатом родом з Одеси

Хвастів, [Фастів] (III—10), м. обл. підпорядкування Київ. обл.

Хведорович Олександер (1855—1933), псевд. О. Волошина.

Хвиля Андрій (1898-1937), партійний і держ. діяч УССР

Хвиля Олександер (1905—77), актор родом зі с. Олександро-Шуветіно на Донеччині

«Хвыля за хвылею», літ. альманах, виданий 1900 за ред. Б. Грінченка в Чернігові

Хвильовий (справжнє прізвище Фітільов) Микола (14.12.1893, с. Тростянець на Харківщині — 13.5.1933, Харків), визначний письм. і публіцист, теоретик і речник укр. відродження 1920-их рр. [І. Кошелівець]

Хвойка Вікентій — А. Жуковський

Хімічна промисловість — С. Процюк

Хімічно-фармацевтична промисловість — С. Процюк

Хімія — С. Трофименко

Херсон — В. К.

Херсонес Таврійський — М. Лабунька

Хлопоманство — А. Жуковський