Фрагмент статті в: Енциклопедія Українознавства, т. 10
[автор:  А. Жуковський]
Чернівці (нім. Czernowitz, рум. Cern�u�i), політ., культ. і рел. центр Буковини, гол. м. Чернівецької обл. [...]

До 1774. Поселення на території Ч. були вже за неоліту, на їх передмістях виявлено поселення трипільської культури, доби бронзи й заліза. В околицях Ч. виявлено слов. пам�ятки поч. нашої ери (2�5 в.); за ранньої іст. доби тут були поселення білих хорватів і тиверців (9�11 в.). Оборонний город на місці Ч. заснував у другій пол. 12 в. гал. кн. Ярослав Осмомисл на лівому березі Прута (збереглися руїни фортеці, яка існувала до сер. 13 в., коли її зруйнували татари); нове м. було побудоване на високому правому березі Прута.
З сер. 14 в. Ч. входили до складу Молдавії як прикордонне м. з Польщею; через них проходив торг. шлях зі Львова на Сучаву. Уперше згадуються в грамоті воєводи Александра (8.10.1408) у зв�язку з митним договором, який він уклав з львівськими купцями. 1488 Ч. стали центром Чернівецького пов. За молд. періоду вони користувалися самоуправою на магдебурзькому праві і як �вільне місто� підпорядковувалися безпосередньо воєводі; управа Ч. була в руках �шолтиса� і 12 радних. У 15�16 вв. Ч. були торг. центром з ярмарками, які відбувалися на лівому березі Прута, але з сер. 16 в. почали занепадати через постійні війни, а 1538 опинилися під тур. зверхністю. М. зазнало спустошень за воєн Молдавії з Польщею (1497, 1509, 1688), турками (1476 і 1714) і татарами (1626, 1646, 1650, 1672), Козаки (під проводом Б. Хмельницького) побували у Ч. 1650 і 1653 та після поразки під Полтавою взимку 1709�10. Переслідуючи їх, рос. військо зайняло тоді вперше Ч. М. зазнало спустошень від шведів і росіян, коли ці останні знову побували тут за рос.-тур. війни 1739, у висліді чого м. перетворилося на невелику оселю. 1762 у ньому було ледве 200 дерев�яних будинків з бл. 1200 меш. [...]

Архітектурні пам�ятки: найстаріша � Миколаївська дерев�яна церква (з 1607, реставрована 1954), кам�яна церква св. Юрія на Горечі (1767, в бароковому стилі), дерев�яна Троїцька церква в дільниці Магла (1774), перенесена 1874 до Клокучки, дерев�яна Успенська церква на Калічанці (1783), міська ратуша з двоповерховою 45 метровою вежею в стилі ампір (1843�47, архітектор А. Микулич), тепер міська рада; укр. гр.-кат. церква (1825�1830 у стилі бароко), кафедральний собор у візант. стилі (1844�64, архітектор Ролл); церква ся. Параскеви у псевдороманському стилі, закінчена 1862 (архітектор А. Павловський), резиденція бук. митр. � найімпозантніша будова Ч., побудована 1864�82 чес. архітектором Й. Главкою з використанням форм романської і візант. архітектури та мотивів укр. нар. мистецтва (ансамбль резиденції й парк охоплює 12 га; з 1956 його перетворено на один з будинків Чернівецького Ун-ту); вірменська кат. церква (1869�75, архітектор Й. Главка); корпус Чернівецького Ун-ту (1874�75); єзуїтський костьол в неоґотичному стилі (1893�94), будинок зал. двірця (1898�1903) в стилі модерн, міський театр (1904�05, архітектори Ф. Фельнер і Г. Гельмер) у стилі віденського бароко з елементами модерну (тепер муз.-драматичний театр ім. О. Кобилянської) та ін. М. прикрашують Народний сад (1830; тепер парк культури і відпочинку), Ботанічний сад, парк ім. Шіллера, парк ім. Шевченка, лісопарк Гореча. [...]