Фрагмент статті в: Енциклопедія Українознавства, т. 3
[автор: В. Павловський]

Архітектурні пам'ятки Києва. Найдавніший відомий нам зразок кам'яного будівництва в К. � Десятинна церква, закладена кн. Володимиром В. 986�93 рр.; від неї збереглися лише підвалини. Зацілілі пам'ятки з пізніших часів � 11�12 та 17�18 вв. � згруповані здебільша по кол. та існуючих монастирях. З них найважливіші: Софійський собор, закладений кн. Ярославом Мудрим 1037 р., а коло нього � Трапезна церква й митрополичий дім, закладені 1722 р., з брамою Заборовського (1746 р.) роботи Ґ. Шеделя та дзвіницею поч. 18 р., з надбудовами 1748 й 1852 рр. Недалеко Софійського собору стоять руїни пілонів Золотих Воріт, закладених Ярославом Мудрим 1037 р. Коло Володимирської гірки містився Михайлівський Золотоверхий монастир з Михайлівською (Дмитрівською) церквою, збудованою 1062�78 рр. і знищеною больш. владою в 1934�36 рр. разом з низкою ін. давніх іст. і мист. пам'яток К. Недалеко від Михайлівського монастиря стояла Трисвятительська церква, збудована у 12 в. і знищена 1935 р. У кол. Видубецькому монастирі (тепер � частина Ботанічного саду АН УРСР) частково збереглися церкви архангела Михаїла (1088), Георгіївська (1696�1701) і Трапезна.

Найбагатша пам'ятками старовини Києво-Печерська Лавра; її гол. церква � Успенський собор, збудована 1073�78 рр., була зруйнована сов. міною в листопаді 1941 р.; залишилася дзвіниця, найвища будова К. (96 м), роботи Ґ. Шеделя. Недалеко мурів Лаври стоїть церква Спаса на Берестові, збудована на поч. 12 в., але частково зруйнована і згодом перебудована. На Куренівці стоїть Кирилівська церква (1140р.); її дзвіниця, збудована в 1760 р. І. Григоровичем-Барським, зруйнована в 1936�37 рр. Всі ці церкви К. з 11�12 вв. були перебудовані в 17�18 вв. і втратили свій зовн. початковий вигляд, набувши рис поширеного в ті часи стилю бароко. Недалеко Лаври, на Печорському, були ще два давні монастирі: Миколаївський (�Великий Микола�), з собором св. Миколая, збудованим Й. Старцевим (1696) і, поруч з ним, Слуп-Микільський монастир (�Малий Микола�) з церквою св. Миколая (1715 р.) � обидва знищені більшовиками 1935�36 рр. Тоді ж знищено ін. дорогоцінну барокову будівлю гетьмана Мазепи � собор Братського монастиря (збудований Й. Старцевим), разом з низкою ін. церков на Подолі (Успіння, Миколи Доброго, Петра й Павла й ін.). З сер. 18 в. походять пізньо-барокові (стилю рококо) Андріївський собор (1747�53) за проектом В. Растреллі, а також � царський (1755) і Кловський (1758) палаци в Липках, обидва сильно понівечені й перебудовані.

Найкращими зразками будівель класичного стилю 19 в. є гол. будинок ун-ту ім. Шевченка (1837�43 рр.) архітектора В. Беретті, ін-т �благородних дівиць� (тепер � Жовтневий палац культури, 1838�42), ряд будинків і церков поч. 19 в. архітектора А. Меленського й ін. На поч. 20 в. побудовано низку будівель у стилі ампір (кол. Педагогічний музей, будинок УАН і прибутковий будинок на площі Б. Хмельницького архітектора П. Альошина, з елементами укр. бароко та ін.). 
 

* * *

Михайло Грушевський

Київ

Київ � найстарше українське місто, споконвічна українська столиця, та й на цілому світі мало таких стародавніх міст, як воно. З землі викопують у Києві сліди людського життя з таких часів, коли ще люди не знали ні заліза, ніякого іншого металу, а робили собі всяку снасть тільки з каменю, дерева, кості; не мали ще ніяких домашніх звірят, а навіть клімат і звірина була не та, що тепер. Такі викопані речі можна бачити в київських музеях. Найстарші ж будинки київські ідуть з часів Київської держави, від київських князів, що мали тут пишні двори, будували церкви, монастирі, тримали ріжних майстрів. З тих ото часів Софійська катедра, Михайлівський монастир, Велика Лаврська церква, Кирилівська церква, Золоті ворота й інші будинки, будовані сімсот-вісімсот літ тому назад. Потім Київ був дуже підупав через татарські погроми й інші пригоди і почав наново відживати, як захистила його козаччина і від татар, і від поляків з початком XVII віку. Старі монастирі, що пережили ті тяжкі часи, як кріпості, обведені мурами і баштами, стали огнищами науки, освіти, народного українського життя; з'явилися друкарні, школи, учені люди всякі, і знов став Київ столицею українського життя.

От на сім образку з лівого боку бачите Поділ на Дніпрі, над пристанню київською; се частина торгова з давен-давна. В середині його славне братство Київське, з братською школою, теперішньою академією. Над Подолом, високо на горі, гарна церква св. Андрія, поставлена за останнього гетьмана українського Розумовського. З правого боку в круглій рамці дзвіниця Нікольського Пустинського монастиря, званого малим Миколаєм, а великим Миколаєм зветься собор поруч нього, побудований гетьманом Мазепюю. Нікольський монастир і лавра Печорська � се найбільші монастирі з тих середніх віків, XV�XVII. Вище бачите пристань Дніпрову. На другім рисунку бачите на горі над Дніпром лавру Печерську.

Докладніше про ріжні пам'ятки київські колись іншим разом поговоримо.