У книзі подані нариси, в яких розглядається складна історія існування козацтва на Київщині, зокрема Переяславського, Київського та Білоцерківського полків. Особливу увагу приділено козацьким родоводам цього регіону. Територія сучасної Київської області в козацькі часи була поділена між Київським, Білоцерківським, Переяславським полками, а також Богуславською сотнею Корсунського й Тетіївською сотнею Кальницького полків. Найбільшу увагу дослідників завжди привертав Переяславський полк. Це пояснюється тим, що архівні матеріали, що стосуються історії цього полку, збереглися досить добре, особливо щодо XVIII ст. Цим же можна пояснити і той історіографічний факт, що цьому полку нині присвячено вже три кандидатські дисертації. Вони спираються на значний історіографічний доробок попередників.

У запропонованій праці на новій методологічній основі розкриваються процеси історичного розвитку слов’ян на території Південно-Східної Європи і України зокрема. Аналіз та класифікація пам’яток рубежу 1 тис. н.е. з урахуванням нововідкритих слов’янських пам’яток V ст. дозволили шляхом ретроспективного порівняльного вивчення виділити ті культури та елементи у лісовій та лісостеповій зонах України, що можуть бути пов’язані зі слов’янським етносом в більш ранній час. Дніпро-Дністровські групи носіїв даних культур можна розглядати як предків українського народу. Картографування цих пам’яток визначає регіони, що входили до складу слов’янської прабатьківщини. При цьому встановлено, що в першій половині 1 тис. н.е. поруч із слов’янами на території України в різний час жили й інші етнічні групи германського, балтського, іраномовного, фракійського населення, що знайшло своє відображення в археологічних матеріалах. Важливе місце в даному дослідженні займають проблеми великого слов’янського розселення, яке започаткувало процеси формування слов’янських, в тому числі східнослов’янських народів.

Знаменною подією 40-х рр. став новий вихід України на міжнародну арену, її вступ до Організації Об’єднаних Націй. І хоча сталінський режим, відновивши зовнішнє представництво Української РСР, переслідував власні цілі, цей акт мав велике значення для подальшої розбудови української державності. 50-і – 60-ті рр. позначені в історії радянської України, як і всього Радянського Союзу, великомасштабними реформаційними заходами в сільському господарстві, державному управлінні, соціально-культурній сфері. Після смерті Й. Сталіна розпочався складний і суперечливий процес десталінізації радянського суспільства, лібералізації суспільного та культурного життя. Однак реформаторського потенціалу хрущовської “відлиги” виявилося недостатньо для того, щоб суспільство звільнилося від командної системи й тоталітарного режиму. На зміну реформаційній політиці М. Хрущова прийшов консервативний курс Л. Брежнєва, спрямований на “стабілізацію” радянського суспільства. Попри всі труднощі, і в цей час відбувалася поступова трансформація радянського владного механізму, повільно та болісно, в безперервній боротьбі долалися страхітливі наслідки “сталінщини”. Нова спроба модернізувати командну систему, створити умови для побудови “гуманного демократичного соціалізму” пов’язана з іменем М. Горбачова. Вона спричинила демократизацію всієї політичної структури, розбалансування економіки, розкол суспільства і втрату союзним керівництвом контролю над суспільними процесами. Виникли умови для переходу суспільства до якісно нового статусу.

У книзі на великому архівному матеріалі, маловідомих літературних джерелах подаються портрети видатних жінок України від часів Київської Русі до наших днів. Вміщено розповіді про славетних українок – жінок-патріоток із знатних родів, меценаток, вчених, літераторок, мисткинь, громадських та політичних діячок, учасниць боротьби за незалежність України та збереження національної ідентичності. Багато імен високих достойниць висвітлюються вперше.

Монографія присвячена історії бібліотечного зібрання роду польських магнатів Яблоновських, що зберігається в фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського. Висвітлюється походження, формування та розвиток зібрання протягом XVII–XX ст. у періоди приналежності його різним представникам роду Яблоновських, встановлені їхні науково-культурні уподобання та зв'язок з наповненням книжкового фонду. Приділяється увага реконструкції складу зібрання в різні періоди, аналізу шляхів комплектування та його історико-культурному значенню. В дослідженні проаналізований значний обсяг першоджерел з українських і польських книго- та архівосховищ, у додатках представлені описи власницьких книжкових знаків у виданнях зібрання.

Зауважмо, що Україна з давніх-давен є країною, де жили поруч. взаємодіяли різні за походженням та способом буття племена й народи. Зараз достеменно доведено, що саме лісостепові райони України були прабатьківщиною якщо не всього слов’янства, то принаймні його східної гілки. Як свідчать дані мовознавства, формування слов’янського етносу відбувалося в безпосередньому оточенні іранського, фракійського та прабалтського населення. На жаль, у багатьох випадках ми не знаємо навіть справжніх назв стародавніх народів – адже писемна історія України розпочалася лише у 1 тис. до Н.Х. Тому наші знання про найдавніші часи ґрунтуються на висновках археологічної науки, яка вивчає “дитинство” людства за матеріальними залишками його колишнього буття – стародавніми поселеннями та курганами, знаряддями праці та зброєю, хатнім начинням і творами мистецтва. Саме цьому величезному відтинку часу в минувшині України – від перших кроків людини на її теренах до початку писемної історії включно – присвячена ця книжка. У ній висвітлено найважливіші моменти життя наших предків, зокрема освоєння первісною людиною території сучасної України, яскравий феномен трипільської культури, створеної першими хліборобами нашої землі, становлення та розвиток Великої Скіфії – першого державного утворення Східної Європи.

Наведено біографічні відомості, стисло висвітлено суспільно-політичні погляди та роль і місце кожної особи в історичному розвитку України. Вміщено короткі історичні портрети громадських, політичних і культурних діячів України, починаючи від виникнення Київської Русі й до кінця XIX ст.: Кий, Аскольд, Олег Віщий, Ігор Старий, Княгиня Ольга, Святослав, Володимир, Ярослав Мудрий, Анна Ярославна, Феодосій Печерський, Нестор, Володимир Мономах, Мстислав Великий, Володимирко Володарович, Ярослав Осмомисл, Кирило Туровський, Ігор Святославич, Роман Мстиславич, Княгиня Анна (Романова Галицька), Данило Галицький, Лев Данилович, Співець Митуса (Дмитро), Володимир Ольгердович, Свидригайло Ольгердович, Олелько Володимирович, Семен Олелькович, Костянтин Острозький, Костянтин-Василь Острозький, Галшка (Єлизавета) Гулевичівна, Роксолана (Анастасія Лісовська), Станіслав Оріховський, Раїна Могилянка – княгиня Вишневецька, Йосип Верещинський, Максим-Мелетій Смотрицький, Іпатій Потій, Дмитро Вишневецький (Байда), Криштоф Косинський, Іван Підкова, Іван Вишенський, Северин Наливайко, Іов Борецький, Петро Конашевич-Сагайдачний, Михайло Дорошенко, Петро Могила, Яків Остряниця, Богдан Хмельницький, Данило Нечай, Іван Богун, Іван Виговський, Юрій Немирич, Іван Сірко, Юрій Хмельницький, Адам Кисіль, Петро Дорошенко, Іван Мазепа, Пилип Орлик, Феофан Прокопович, Іван Скоропадський, Павло Полуботок, Данило Апостол, Кирило Розумовський, Олекса Довбуш (Довбушук), Максим Залізняк, Іван Гонта, Григорій Сковорода, Григорій Полетика, Дмитро Бортнянський, Іван Григорович-Барський, Василь Капніст, Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Іван Орлай, Дмитро Бантиш-Каменський, Іван Гудович, Устим Кармалюк, Михайло Максимович, Микола Сулима, Семен Гулак-Артемовський, Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Павло Чубинський, Михайло Вербицький, Олександр Духнович, Лук’ян Кобилиця, Петро Кішка, Микола Бунге, Олександр Лазаревський, Григорій Ґалаґан, Василь Симиренко, Михайло Драгоманов, Олександр Кістяківський, Володимир Антонович, Іван Франко, Михайло Павлик, Володимир Ніколаєв, Микола Лисенко, Михайло Старицький, Марко Кропивницький, Борис Грінченко, Сергій Васильківський.

Війни і мир – таку формулу взаємостосунків України й Польщі від давнини до сучасності пропонує ця книжка. Спроба оглянути й проаналізувати найважливіші події та явища, що віддзеркалюють складну минувшину двох народів-сусідів, розібратися в уроках історії, важливих як для сьогодення, так і для перспективи, виділити в історичному потоці знакові постаті – ось завдання, яке ставили перед собою автори статей та есеїв, надрукованих на сторінках газети “День”, а тепер включених до цього збірника. Модерний погляд істориків, філологів, філософів, письменників на процеси непростого порозуміння народів має допомогти читачам скласти більш виразне уявлення про історичну творчість українців і поляків. М.ін. статті: Наталія БІЛОУС – Міста і влада. Вплив Люблінської унії 1569 р. на появу нових міст у Наддніпрянській Україні; Сергій ЛЕІГЯВКО – Обози на Південь, або Польсько-українські відносини у світлі теорії Великого Кордону; Сергій МАХУН – “Батько” реєстрового козацтва Стефан Баторій і Запорізька Січ; Тарас ЧУХЛІБ – Оборонець Європи, або Доля золотого меча Сагайдачного; Лариса АНТОЩУК – Фундаторка “Волинських Афін”. “Чорна княгиня” Гальшка Острозька; Віктор ГОРОБЕЦЬ – Життя праведне і грішне Анни-Алоїзи Острозької-Ходкевич; Дмитро ВИРСЬКИЙ – “Один русин, а радше козак...” Образ Русі в польському літературному анекдоті часів козаччини; Валерій СТЕПАНКОВ – Уроки державотворення. Актуальні проблеми Української національної революції 1648–1676 років; Віктор ГОРОБЕЦЬ – Мрія, утоплена в підозрілості й образах, або Чому таким коротким було життя українсько-польської унії 1659 року? Віктор ГОРОБЕЦЬ – “Щасливий” 1660 рік, котрий так і не приніс жаданого щастя... Чуднівська війна і Чуднівський мир ; Віктор ГОРОБЕЦЬ – Запорозьке козацтво в ролі мушкетерів короля, або Підвіски французької королеви в українському прочитанні; Віктор ГОРОБЕЦЬ – Як Біла Церква мало не стала столицею України. Проект розбудови процвітаючої українсько-польської держави з 1664 року; Тарас ЧУХЛІБ – “Козацький король” Ян III Собеський; Тарас ЧУХЛІБ – Українсько-польська військова взаємодія під час останньої спроби турків завоювати Європу; Тарас ЧУХЛІБ – Варшава – Фастів: сторінки співпраці та боротьби між польською столицею і “провінційним” козацьким містечком; Валентина ШАНДРА – На службі імперії. Малоросійські козаки в російській імперській політиці; Клара ҐУДЗИК – “Гріх християнського світу”. Розколу на Захід і Схід – 950 років; Ігор СЮНДЮКОВ – “Польський Діоген”. Доля Йоахіма Лелевеля на тлі його доби; Юрій АНДРУХОВИЧ – Герой плаща і книги; Людмила ЛИТВИНЕНКО – “Неблагонадійний” поет. Український період Адама Міцкевича; Володимир ПАНЧЕНКО – Адам Міцкевич: українські проекції; Володимир ПАНЧЕНКО – Пантелеймон Куліш в “Абботсфорді”; Сергій МАХУН – Нерівний союз. Картина як факт історії; Микола ЗИМОМРЯ – Якщо вогнем і мечем, то без світла. Інтерв’ю з Юліушем Сенкевичем, внуком письменника Генріка Сенкевича; Тетяна КОСТЕНКО – Дорогами Михайла Грушевського; Олексій ОПАНАСЮК – Земляк із когорти великих. Джозеф Конрад і Україна; Ігор СЮНДЮКОВ; Журавлі над Краковом – Роль Богдана Лепкого у зближенні української та польської культур; Олександр ПОЛЯЧОК – “А чи не могли б ви показати мені просто велике поле пшениці?” Україна в житті та музиці Кароля Шимановського; Леонід КУЦЕНКО – “З Варшавою пов’язаний міцно...” Євген Маланкж і польські митці; Леонід КУЦЕНКО – “Де ми зійшлися з братом брат...” Історія трагічної дружби; Варвара ЖЛУКТЕНКО – Майстер і свобода. Кшиштоф Зануссі про Польщу, Україну та мистецтво; Богдан ОСАДЧУК – Мрія Єжи Гедройця “Політика” і “Культура” в польсько-українських взаєминах; Сергій ЯКОВЕНКО – Станіслав Лем, фантаст із Високого Замку; Ярослав ІСАЄВИЧ – 1943 рік у пам’яті поляків і українців; Юрій ШАПОВАЛ – Потенціал взаєморозуміння та історичний простір ненависті. Роздуми над нововіднайденими документами про польсько-українські взаємини під час Другої світової війни; Яцек КУРОНЬ – “Земля не увібрала в себе всю кров”; Володимир ТРОФИМОВИЧ – Примирення не можна приурочити до певної дати; Тарас ГУНЧАК – Втрачена можливість. Поляки і українці під час Другої світової війни; Сергій МАХУН – Дві правди. Як позбутися стереотипів “чорно-білого” бачення історії? Віктор ЗАМ’ЯТІЙ – Синдром жертви. Інтерв’ю з головним редактором найтиражнішої в Польщі “Газети Виборчої” Адамом Міхніком; Ігор ІЛЬЮШИН – Волинська трагедія: пошук правди. Роздуми українського історика на сторінках книги польських авторів; Ярослав ЦАРУК – Волинська трагедія: свідчення очевидців; Ігор ГИРИЧ – Польська емансипація і українська самостійницька ідея на Наддніпрянщині у другій половині XIX – на початку XX століть; Роман СЕРБИН – Київ – не Варшава. Погляд українофілів на студентське служіння у 1861–62 роках; Максим ГОН – Волинський вузол. Українці й поляки між двома світовими війнами; Сергій МАХУН – Альтернативи Юзефа Пілсудського. “Комендант”, який зійшов з поїзда “соціалізм” на станції “незалежність”; Сергій ЛИТВИН – Петлюра і Пілсудський: нелегкий шлях до порозуміння; Наталія РУБЛЬОВА – Автодафе житомирського ксьондза; Петро КРАЛЮК – В’ячеслав Липинський: від “хлопомана” до “хлопофоба”; Юрій ШАПОВАЛ – “Польський шпигун Хрущовський...” Несподівані аспекти біографії батька “відлиги”; Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ – І знову про 17 вересня 1939 року; Дмитро ПАВЛИЧКО – Під захистом людських долонь. Як встановлювався пам’ятник Тарасові Шевченку у Варшаві; Клара ҐУДЗИК – “Папа, як і ви, є слов’янином”; Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ – Українсько-польський кордон: тридцять років протистояння; Ігор СЮНДЮКОВ – Впродовж століть Україна завжди була невід’ємною частиною Європи. Інтерв’ю з Сергієм Кримським; Оксана ПАХЛЬОВСЬКА – Польща і Україна: “Ода радості” Бетховена на кордоні нової резервації; Лариса ІВШИНА, Юрій ШАПОВАЛ – Усе було в польській історії. Не було руїни духу. Інтерв’ю з Ліною Костенко; Збігнєв БЖЕЗИНСЬКИЙ – Україна та світ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Книгарня Горизонт